"Бракує кадрів." Чи зможуть новобранці ЗСУ утримати Покровськ?
Підрозділам на Покровському напрямку, наразі одному з найважчих, бракує людей. Водночас новобранці, яких відправляють на підсилення, часто не мають ані необхідної підготовки, ані мотивації.
"На нашій позиції перебуває лише четверо військових, тоді як нас атакують 20-30 росіян. Я служу в цьому напрямку вже два роки, і протягом усього цього часу ми постійно відчуваємо нестачу особового складу", - розповідає військовослужбовець з позивним "Білий" з 59-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України.
Напрямок, де служить "Білий", раніше називався Авдіївським. Після окупації Авдіївки на початку цього року армія РФ почала наступати на захід від міста, маючи на меті захопити Покровськ - важливий логістичний пункт на Донеччині. Навесні росіяни окупували Очеретине і пришвидшили просування на Покровськ. Протягом останнього місяця місцеві жителі масово евакуюються, передчуваючи важкі бої на тепер уже Покровському напрямку.
Досліджуйте також: "Зберегти атмосферу дому". Вивезення з Покровська та прилеглих територій.
На думку військових, із якими говорила DW, причиною успіхів армії РФ на цьому напрямку є її велика чисельність. "Як я розумію, вони не цінують своїх людей. Вони пруть - і їх у три рази більше", - розмірковує офіцер штабу однієї з бригад ТРО. Водночас головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський днями заявив, що просування росіян на Покровському напрямку вдалося зупинити. За його словами, цьому сприяла Курська операція.
Опитані DW військові оцінюють цю операцію стримано. "Нам, як і раніше, не вистачає людей", - повторюють військовослужбовці. "Людей, які будуть досить добре навчені та мотивовані", - уточнює "Ромео", тимчасово виконуючий обовʼязки командира механізованої роти 59-ї бригади.
Навесні цього року вступив у силу закон, що посилює процес мобілізації. Відтоді призов активізувався — лише в травні було мобілізовано велику кількість людей, "більше, ніж за останні кілька місяців", зазначив Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки.
Мобілізовані поповнюють найвиснаженіші бойові підрозділи, зокрема піхоту на Покровському напрямку. Серед нових бійців 59-ї бригади переважають чоловіки старше 40 років, які проживали в селах. "Я не наважувався йти до останнього, - зізнається солдат з позивним "Аптека". - Чому не йшов, навіть не знаю. Але я був готовий - у мене було взуття та одяг".
"Я сам планував йти на службу. Не відчував страху перед ТЦК, як це робили інші", - стверджує новобранець із позивним "Суєта". Коли йому вручили повістку, він попросив представників ТЦК дати йому кілька днів, щоб відзначити своє 45-річчя. Він міг би втекти, але вирішив цього не робити, підкреслює чоловік. Він висловлює бажання, щоб однокласники його доньки не говорили їй: "Мій тато на війні, а твій утікає".
Ми зустрілися з чоловіками на військовому полігоні в Покровському районі, де вони проходять додаткові тренування під керівництвом інструкторів 59-ї бригади. Обидва новобранці висловлюють незадоволення курсом базової військової підготовки (БЗВП). "Скільки часу ви витратили на навчання журналістики? Уявіть, що я ніколи не тримав в руках автомат, а вже через місяць повинен все освоїти", - скаржиться "Аптека", який вважає, що ще не готовий до бойових дій.
"Цього місяця я також не мав можливості," - зазначає інструктор з позивним "Білий", який до отримання поранення проходив службу в піхоті. На початку широкомасштабного вторгнення заняття для мобілізованих були значно коротшими.
Читайте також: Рекрутинг замість примусу. Як військові самостійно шукають людей для служби в ЗСУ
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський нещодавно зазначив, що підготовка новобранців відбувається на рівні, який "менший, ніж бажано". Він також підкреслив, що ситуація на фронті вимагає термінового залучення призваних солдатів.
Піхотинець на псевдо "Сєвєр", що навчає новобранців 59-ї бригади, має обережну оцінку щодо їхньої мотивації. "Є бажання, енергія, іскра в очах. Трохи нашого, інструкторського, підходу - і все налагодиться", - зазначає він. Натомість інший інструктор, військовий під позивним "Білий", виявляє більшу критичність до новобранців. "Рівень мотивації дуже низький. Багато з тих, хто до нас потрапляє, - це ті, кого десь зупинили на вулиці або в пивних", - скаржиться він.
У результаті частина таких бійців самовільно залишають позиції, стверджує "Білий". "Навіть бувають випадки, що позиції не обстрілювалися, але вони просто втомилися там сидіти. Потім такі люди безвісті зниклі. Бо ні до нас, ні на позиції вони не повертаються. І ніхто не знає, що із ними - чи 200, чи 300, чи в полоні. Така ситуація, починаючи із зими", - пояснює інструктор.
Окрім цього, за його словами, базовий курс військової підготовки не забезпечує новобранців достатніми знаннями. "Вони не мають уявлення про кулемети чи гранатомети. Гранати жодного разу не кидали," - обурюється "Білий". - "Максимум, що їм дозволяють робити, - це відстрілити 300-500 патронів. І це в одному з найкращих навчальних центрів. Але в більшості випадків, цифри значно менші - 100, 200, а деякі навіть лише 60 патронів. В навчальних центрах більшість часу новобранці витрачають на прибирання території, копання бліндажів та виконання нарядів."
Отже, багато бойових підрозділів, зокрема 59-та бригада, змушені самостійно організовувати навчання для новобранців на полігонах, розташованих поблизу лінії фронту. У липні цього року деякі військові, їхні близькі та волонтери звинуватили командування 59-ї бригади у видачі "злочинних наказів", що призвели до значних втрат серед особового складу. "На жаль, ми маємо втрати", - зазначив офіцер бригади Сергій Ціхоцький у коментарі для журналістів. - "Щоб стверджувати, що один командир кращий, а інший гірший, необхідно мати певні підстави". Після перевірки Військова служба правопорядку ЗСУ повідомила, що робоча група не знайшла фактів видачі "злочинних наказів", але зафіксувала "негативні управлінські рішення". "Деякі посадові особи командування бригади були притягнуті до відповідальності", - уточнили у ВСП, не наводячи деталей.
Військовослужбовиця Олена Худякова, яка раніше служила бойовою медикинею, згадує, як улітку 2022 року почула від командира суміжного підрозділу фразу: "Якщо що, нових десять пришлють". Так він відповів на пропозицію провести додаткову розвідку позицій, перш ніж відправляти туди піхотинців. "У подальшому, на жаль, подібних ситуацій ставало більше. Як наслідок - мотивованих добровольців ставало менше", - говорить Худякова.
Військова підтримує звʼязок зі своїми побратимами на Покровському напрямку. За її спостереженнями, відсутність мотивації у новобранців та низький рівень їхньої підготовки є поширеними. На її думку, це зумовлено зокрема й недбалим ставленням до добровольців першої хвилі, яке стає дедалі більш помітним і демотивує тих, хто ще не служать.
Юрист військової частини брав участь у судових процесах проти тяжко пораненого бійця, якого я евакуювала восени 2022 року, - зазначає Худякова. - І ось лише тепер частину змусили виконати свої зобов'язання щодо виплат. Доступ до медичної допомоги, грошові компенсації, оформлення документів – це питання, які викликають багато проблем. Ми постійно підкреслювали, що від їхнього вирішення залежить мотивація бійців.
Військовослужбовиця висловлює своє обурення через те, що деякі командири недостатньо уваги приділяють підготовці новобранців. "Є люди, які ніколи не були на позиціях, і термін 'рекогностування' для них абсолютно незнайомий. Які ж результати можна очікувати від групи колишніх цивільних, частина з яких фізично не здатна дійти в спорядженні до позиції, не кажучи вже про те, щоб їх утримати?" - запитує Худякова.
Ознайомтеся також з темою: "Я вступив у армію як вільна особа, але став залежним". Яким чином військовослужбовці отримують звільнення зі служби?
Незважаючи на труднощі з мотивацією нових призовників, військовослужбовиця вважає, що мобілізаційні заходи дають результати. "Примус дійсно має свій ефект, - зазначає Худякова. - Значна частина тих, хто раніше боявся та ховався, згодом перетворюється на здібних солдатів під керівництвом компетентних командирів".
Інструктор 59-ї бригади, відомий під позивним "Білий", зазначає, що його метою є підтримка нових бійців. "Ми прагнемо надати їм необхідні навички для виживання. Важливо, щоб вони усвідомлювали, що не залишені на самоті. Командири дбають про них і піклуються про їхній добробут," - підкреслює "Білий".
На його думку, кримінальні санкції за військові злочини, зокрема дезертирство, не можуть бути дієвими. "Якщо військовий проведе хоча б дві-три доби в умовах фронту, він усвідомить, що краще вже відсидіти десять років у тюрмі", - зазначає інструктор, який раніше служив у піхоті. Однак він позитивно оцінює мобілізацію засуджених, що розпочалася навесні цього року. У 59-й бригаді вже створено штурмовий спецбатальйон з достроково звільнених вʼязнів. "Більшість з них - молоді, немає таких, кому за 50, - розповідає про своїх нових товаришів "Білий". - Вони мотивовані, такі ж, як на початку війни - ті, хто самі прагнули боротися. Вони цінують свободу і радіють, що їм довіряють зброю. Вони не під охороною, а самі виконують роль захисників".
Ознайомтесь також: Від в'язниці до фронту: мобілізація українських ув'язнених.
Розмірковуючи над шляхами підвищення мотивації новобранців, Худякова підкреслює, що доля військовослужбовців не повинна визначатися випадковістю, зокрема, тим, до якого командира вони потраплять. "Але я досі не спостерігаю жодної системи. Людський фактор все ще переважає", - зазначає вона. Окрім того, Худякова акцентує на відсутності відповідальності з боку командирів. "Замість того, щоб визнати, що ділянка у 500 метрів, куди ворог увійшов, має бути позначена як втрата, і туди відправляють бійців, - пояснює вона. - Відсутні механізми захисту. Я бачу лише приклади покарання за втрату позицій, але не за втрату людей".
"Ставлення до людей треба терміново міняти, - підсумовує Худякова. - Хтось каже, що вже пізно. Але ні, ніколи не пізно".
