З початку року державні витрати на пенсії для силових структур перевищили видатки на освіту.
Протягом дев'яти місяців 2024 року витрати держави на спеціальні пенсії склали близько 88 мільярдів гривень.
Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, до завершення року ця цифра може досягти 120 мільярдів гривень, повідомляє Forbes.
Ця сума практично співвідноситься з річним бюджетом України на освітню сферу.
Уряд та Верховна Рада готують реформу, яка має урівняти пенсійні виплати для всіх категорій громадян і скоротити витрати.
Основну частину цих витрат отримують співробітники правоохоронних органів та силових структур.
В Україні спеціальні пенсії надаються не лише військовим та поліцейським, але й державним службовцям, суддям та прокурорам. Особи, які служать у силових структурах і мають інвалідність, можуть отримувати значно вищі пенсійні виплати в порівнянні з звичайними пенсіонерами. Середній розмір пенсії для цивільних осіб з інвалідністю складає приблизно 4 400 грн, тоді як прокурори, що отримують пенсію через інвалідність, можуть мати виплати, що перевищують 20 тис. грн. В окремих випадках ці суми можуть сягати понад 50 тис. грн, особливо у випадку суддів.
Цей розрив можна пояснити впливом спеціальних норм, які регулюють умови нарахування пенсій для певних груп громадян. В даний час пенсії прокурорів і співробітників силових структур можуть сягати 60-100% їхньої заробітної плати. Натомість звичайні пенсії, в середньому, складають близько 40% від середньої заробітної плати протягом трудової діяльності.
Деякі силові структури та прокурори добиваються підвищення пенсійних виплат через судові рішення. У 2024 році пенсійний ліміт складає 23 610 грн, проте його часто скасовують у судовому порядку. За постановою Конституційного суду цей ліміт не поширюється на військових, осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, а також на суддів, що дозволяє їм отримувати пенсії без обмежень.
Офіс Генерального прокурора провів внутрішній аудит, щоб визначити масштаби випадків, коли працівники отримують високі пенсії завдяки статусу інвалідності.
Один із перших кроків у рамках реформи полягає у скасуванні Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які наразі функціонують. Натомість планується впровадження оцінки працездатності, що дозволить уникнути призначення безпідставних інвалідностей і зосередитися на реабілітації, а також на поверненні осіб до активного життя. Згідно з новим законопроєктом, статус інваліда буде надаватися лише після проведення комплексної реабілітації та оцінювання працездатності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прокурори з інвалідністю: зростаючі вимоги та спустошена державна скарбниця.
Перший етап реформи планується завершити до липня 2025 року. Зміни стосуватимуться лише нових заявників, тобто тих, хто вперше звертається за статусом. Уряд також обмірковує варіанти вирівнювання умов для отримання пенсії між силовиками та іншими групами населення.
У Верховній Раді активно працюють над двома різними законопроєктами, спрямованими на реформування спеціальних пенсій. Перший з них, ініційований депутаткою від "Голосу" Інною Совсун, має на меті уніфікувати пенсійні виплати за інвалідністю для прокурорів та інших груп населення. Вона також пропонує провести повторну перевірку прокурорів, які вже отримують цей статус, з метою виявлення можливих порушень.
Автором другого законопроєкту є голова комітету з соціальної політики Галина Третьякова. Цей документ пропонує більш цілісний підхід, зокрема впровадження накопичувальної пенсійної системи для працівників силових структур та суддів, яка планується до запуску в 2026 році.
Внаслідок судових рішень, що передбачають підвищення пенсій, Пенсійний фонд накопичив борг перед силовими структурами та суддями в розмірі 44,4 мільярда гривень. Цей борг з року в рік зростає. У поточному році витрати на виконання судових рішень досягли 37,2 мільярда гривень, що значно перевищує аналогічні показники попередніх років. Такі витрати суттєво обтяжують державний бюджет, оскільки Пенсійний фонд не має достатніх ресурсів для забезпечення як регулярних пенсій, так і виплат, які накопичуються за минулі роки і можуть становити мільйони гривень на одну особу.