Від занедбаного пустиря до елітного ринку: історія створення знаменитого Бессарабського базару (фото)

Культове місце, про яка знає кожен киянин

У серці столиці розташований знаменитий Бессарабський критий ринок, який є одним із найдавніших та найдорожчих у Києві. Незважаючи на численні військові конфлікти та революційні події, архітектура ринку залишилася майже незмінною з моменту його відкриття. Сьогодні він продовжує виконувати свою основну функцію - забезпечуючи покупців широким асортиментом товарів.

Бессарабський ринок розташований на однойменній площі, що знаходиться на західному краю Хрещатика. Важко уявити, але колись це місце було безлюдним і похмурим, де збиралися злочинці – розбійники та грабіжники. У вечірні години перебування в цій місцевості було надзвичайно ризикованим.

"Телеграф" знайомить читачів з історією створення Бессарабського ринку та відкриває цікаві факти з його надзвичайно насиченого минулого.

У середині ХІХ століття територія, де сьогодні розташована Бессарабська площа, являла собою пустельний простір, який заповнювали води, що стікали з прилеглих пагорбів. Ця місцевість мала доволі неприємний вигляд, оскільки була забруднена і всіяна побутовими відходами.

Тут збиралися обірванці та жебраки, а також кримінальні елементи -- грабіжники та розбійники. Відомо, що ввечері з'являтися у районі Бессарабки було небезпечно.

Згодом це місце стало осередком для заїжджих дворів, де відбувалися святкові ярмарки та розташовувалися циркові намети. Тут збиралася різноманітна публіка, і ніхто не піклувався про чистоту навколо.

У 1869 році на Хрещатику стартувала активна забудова сучасними спорудами: тут почали з'являтися офіси, крамниці, банки, готелі та ресторани. На фоні цього похмурого безладдя, міська адміністрація вирішила навести порядок — організувати сквер, оформити площу та встановити пам'ятник Богдану Хмельницькому.

Однак у 1870 році було вирішено перенести на площу ринок з вулиці Хрещатик, оскільки сюди було зручно здійснювати підвезення товарів. Так на Бессарабці виник торг (базар). Правда, виглядав він дуже неохайно і навіть огидно. Тут були відсутні нормальні санітарні умови, довкола бігали полчища щурів і гнили відходи.

На фоні елегантного, відновленого за європейськими стандартами Хрещатика, Бессарабка виглядала занедбано і викликала невдоволення містян. Цей ринок прозвали "гнійним пухирем Хрещатика", і люди намагалися обходити його стороною.

У зв'язку з цим, міська адміністрація ухвалила рішення про проведення "ребрендингу" території та створення нового критого ринку.

У 1902 році київська адміністрація ухвалила рішення про зведення критого ринку на Бессарабській площі. Ця ініціатива вважалася "високоефективним інвестуванням державних фінансів".

Вартість будівництва оцінили в 500 тисяч рублів, при тому, що дохід Києва становив 2-3 мільйони рублів на рік. Звісно, грошей на реалізацію такого амбітного проекту так і не знайшли.

1910 року помер один із найбагатших людей імперії, промисловець і меценат Лазар Бродський, який заповів Києву гроші на будівництво Бессарабського ринку. Будівлю почали зводити цього року за проектом польського архітектора Генріха Гая.

Структура ринку виявилася надзвичайно складною. Масивні цегляні стіни гармонійно поєднувалися з важким металевим каркасом, на якому трималася скляна покрівля. Цей прозорий дах забезпечив рівень освітленості внутрішніх приміщень, який раніше був недосяжним.

Досвіду будівництва подібних споруд у місцевих архітекторів не було і щоб краще підготуватися до роботи головного інженера Бобруса навіть відправили до Європи для огляду та ознайомлення з улаштуванням критих ринків, які тоді існували у великих містах Західної Європи.

Зрештою Бессарабський ринок був побудований у стилі пізнього модерну. Його фасади прикрашені барельєфами на пасторальні теми: "Молочниця", "Селянин із биками", "Риби". Арки входів увінчують голови бугаїв, а грати воріт прикрашені качками, що злітають з озерної гладі. Над головним входом розміщено барельєф архангела Михайла, захисника міста Києва.

Бессарабський ринок вразив сучасними технологіями, адже в його підземних приміщеннях була встановлена перша в Києві та третя в усій імперії система охолодження.

Будівництво тривало два роки і вже 3 (16) липня 1912 відбулося його урочисте відкриття.

Бессарабський ринок уцілів під час війни і навіть за часів окупації там продовжували торгувати. На початку вісімдесятих років минулого століття ринок хотіли знести, а на його місці збудувати транспортну розв'язку.

На щастя, початок перетворень і розпад Радянського Союзу не дали можливості реалізувати ці наміри.

З 2015 по 2022 рік на Бессарабському ринку провели відновлювальні роботи фасаду будівлі, замінили покрівельні частини даху, покращили торгові місця, облаштували місця для фаст-фудів та приміщення для магазинів.

В даний час в будівлі розмістилися супермаркети, маленькі крамниці та заклади громадського харчування. Бессарабський ринок вважається найкоштовнішим у Києві, де пропонуються товари класу люкс для заможних покупців.

На Бессарабському ринку доступні овочі та фрукти, м'ясні вироби, птиця, риба, а також різноманітні спеції, сухофрукти та консервовані продукти.

Дивовижно, але структура ринку, яка була урочисто відкрита у 1912 році, майже не зазнала змін у своєму зовнішньому вигляді. Незважаючи на свій поважний вік, вона залишається досить привабливою.

Нагадаємо, що в 1970 році американський науковець і активіст Томас Тейлор завітав до київського ринку, де зробив безліч яскравих фотографій. У період існування СРСР столичний базар складався з ряду павільйонів, які пропонували покупцям широкий вибір продуктів, включаючи екзотику з-за кордону. Усі товари були представлені чітко і зрозуміло, а ціни залишалися фіксованими.

Наприклад, ціна картоплі становила 33 копійки за кілограм, морква обходилася в 70 копійок, огірки та буряк продавалися по 40 копійок, а сливи коштували 1 рубль 20 копійок.

Раніше "Телеграф" висвітлював, як виглядав Центральний гастроном на Хрещатику в часи дефіциту. Біля цього магазину можна було спостерігати довжелезні черги, які часто починали формуватися ще вночі.

Кожен потенційний покупець сподівався на те, що саме він потрапить на "викид" дефіцитного товару: ковбаси та сосисок, молочних продуктів, кока-коли, верхнього одягу, порошку чи соди.