Байден ще не ухвалив рішення щодо ударів по Росії: чому Захід побоюється Путіна
На світанку понеділка, 2 вересня, у перший день нового навчального року, ворог знову здійснив масштабний напад на Україну. Найбільше постраждали Київ та його околиці, а також Сумська й Харківська області.
Новий удар супротивника був комплексним. Ворог застосовував "шахеди", а також крилаті та балістичні ракети. У Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили про знищення 9 балістичних ракет, 13 крилатих ракет і 29 безпілотних літальних апаратів. Рівно тиждень тому, у понеділок, 26 серпня, Росія здійснила найбільший за час повномасштабної війни удар по Україні: були знеструмлені і відключені блоки 1, 3 і 4 Рівненської АЕС, а також блок 3 Південноукраїнської АЕС. Відчутні блекаути охопили всю країну. Це не було актом помсти Росії за українську операцію на Курщині, яка триває вже місяць. Кремлівські пропагандисти, посадовці і депутати Держдуми давно закликають завдавати ударів по українських АЕС і, зокрема, Київській ГЕС, куди удар також був нанесений рівно тиждень тому.
На тлі значних руйнувань української енергетичної інфраструктури, особливо напередодні зими, подальші обмеження з боку Заходу (зокрема США, Великої Британії та Франції) на використання далекобійної зброї для ударів по цілях на території РФ виглядають як сприяння Росії. З 26 серпня Київ активізував свої дипломатичні зусилля, щоб переконати союзників зняти ці обмеження: у четвер, 29 серпня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебував у Брюсселі на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС, а вже в п'ятницю, 30 серпня, міністр оборони України Рустем Умєров та керівник ОПУ Андрій Єрмак вирушили до Вашингтона.
Однак, рішення з боку основних союзників України поки що відсутні. Детальніше про наші дискусії із західними партнерами, їхні побоювання та стимулювання до переговорів з Росією читайте в матеріалі ТСН.ua.
Під час візиту до Вашингтона та зустрічі з головою Пентагону Ллойдом Остіним, міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю CNN підтвердив інформацію, раніше опубліковану такими виданнями, як Politico та CNN: Україна передала США список цілей на території РФ, які можуть бути уражені західними далекобійними ракетами, наприклад ATACMS. Основні цілі включають російські аеродроми та бази, звідки здійснюються атаки на цивільні об'єкти та енергетичну інфраструктуру України.
Україна володіє обмеженим арсеналом ракет великої дальності, наданих Сполученими Штатами. Як повідомляє телеканал CNN з посиланням на американського високопосадовця, США дали зрозуміти, що Києву не варто очікувати ще однієї значної партії ATACMS через невеликі запаси у США та тривалий процес виготовлення цієї зброї.
На масштабній пресконференції минулого тижня Володимир Зеленський оголосив, що у вересні, ймовірно, на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, він представить Джо Байдену План перемоги України.
"Курська область є частиною нашої стратегії. Хтось може вважати це надмірно амбітним, але для нас це ключовий елемент. Стратегія вже розроблена. Вважаю за необхідне спочатку ознайомити з нею президента США. Саме від нього залежить успіх цього плану - чи отримаємо ми необхідні ресурси, чи будемо мати свободу дій у межах цієї стратегії", - підкреслив президент України.
Багато фахівців припускали: зважаючи на те, що Джо Байден вийшов з виборчої гонки і більше не планує балотуватися, йому нічого не заважає скасувати всі обмеження. Однак, рішень щодо передачі нам відповідних видів далекобійної зброї і зняття обмежень на її використання досі немає. Вочевидь, Адміністрація Байдена побоюється, що це дасть додаткові аргументи Дональду Трампу проти кандидатки в президенти від демократів, віцепрезидентки Камали Гарріс, звинувачуючи їх у втягуванні США в Третю світову війну, на чому республіканці вже не раз спекулювали. До речі, ще в червні цього року BBC повідомляв, що Франція та Британія не забороняли Україні використовувати ракети SCALP і Storm Shadow проти російської території. Проте, як виявилося згодом, це стосувалося лише російських прикордонних районів, на що також дали свій дозвіл і США після наступу росіян на Харківщині в травні.
На тлі просування російських військ на Донбасі, зняття обмежень на удари західною зброєю по глибинних цілях у Росії, а також збільшення постачань такої зброї, значно допомогло б ЗСУ перерізати ворожі логістичні ланцюги. За даними британської розвідки, російські війська за останній тиждень активізували свої дії в напрямку Покровська, який є важливим логістичним вузлом у Донецькій області.
Американські медіа, такі як The Washington Post, у новинах про черговий масований російський удар по Україні 2 вересня зазначають, що "після понад 900 днів війни жодна зі сторін не виявляє намірів припиняти бойові дії або розпочинати переговори". Вони цитують заяву Путіна від того ж дня, де він стверджує, що "Росія ніколи не відмовлялася від мирних переговорів". Проте, цю тезу він повторює постійно, хоча насправді Росія ніколи не проявляла реального інтересу до переговорів з Україною.
Українська операція на Курщині, яка триває вже понад місяць, а також нещодавні масовані ракетні й дронові удари Росії по Україні, відсунули на задній план обговорення на Заході щодо необхідності почати переговори з Москвою. Однак це не означає, що ці розмови зовсім зникли. Багато лідерів як західного світу, так і країн Глобального Півдня наполягають на тому, що Росія має бути представлена на другому мирному саміті (перший, інавгураційний, відбувся в червні у Швейцарії). В американській пресі, зокрема в Washington Post, навіть з'являлися спекулятивні повідомлення, що українська операція на Курщині нібито зірвала якісь неофіційні переговори між Києвом та Москвою в Катарі щодо припинення взаємних ударів по енергетичним об'єктам.
Після цього чимало західних аналітиків дійшли помилкового висновку, що останні російські атаки на українську енергетичну систему — це помста Кремля за Курськ. Це абсолютно хибне твердження, про що ТСН.ua згадував на початку цієї статті, адже такі масштабні та скоординовані удари потребують кількох тижнів підготовки. Більше того, якщо дотримуватися такої логіки, за що ж тоді Росія помстилася Україні восени 2022 року, коли вперше почала атакувати нашу енергетичну інфраструктуру?
Під час масштабної пресконференції минулого тижня президент Зеленський нагадав, що після першого саміту миру Україна взяла на себе зобов'язання розробити документ щодо енергетики та трьох ключових висновків, визначених на саміті в Швейцарії, за якими пройдуть офлайн та онлайн зустрічі.
"У війни відпусток немає. Але не всі колеги, партнери, на війні. Тому проведена зустріч онлайн, енергетичне питання піднято, детальний документ готується. Всі його позиції будуть узгоджені на зустрічі з нашими колегами. Друга зустріч - по морю, третя - по гуманітарному аспекту - обміну (полоненими - ред.) і поверненню дітей. Всі ці три пункти будуть пропрацьовані й весь документ... Я думаю, ми, все ж таки, все це зробимо й встигнемо на листопад. Це наше завдання - зробити документ, як підготовчий пункт або етап до другого саміту миру", - зазначив український президент.
Проте, на відміну від української операції на Курщині, яку підтримав Захід, наголошуючи, що вона жодним чином не перетнула міфічні "червоні лінії" Путіна (за майже три роки повномасштабної війни очевидно, що їх немає, й це був лише блеф), аналогічної думки й щодо зняття обмежень на удари по цілях вглибині російської території наші союзники не мають. Перебуваючи з візитом у Брюсселі, Дмитро Кулеба зазначив, що йдеться передусім про військові аеродроми, звідки працюють російські бомбардувальники, стратегічна й тактична авіація.
"Маючи в арсеналі достатню кількість ракет і отримавши дозвіл на їх використання, ми зможемо значно знизити здатність Росії руйнувати нашу критичну інфраструктуру, що покращить умови для наших військових. Ми прагнемо уникнути ситуації, коли на публічному рівні ніхто не заперечує, але реальних дій не відбувається. Тому ми відкрито закликаємо США та Британію не втратити цей шанс, за який платять наші військові та цивільні," - заявив міністр закордонних справ України.
Посадовці з країн Балтії, Фінляндії, Румунії (яка передає нам свою систему Patriot) та інших держав висловлювали обґрунтовані вимоги, що Європейський Союз повинен нарешті зняти блокаду з Європейського фонду миру (500 млн євро, передбачених цим фондом на зброю для України, вже рік блокує Угорщина). Вони також називали обмеження Заходу на використання далекобійної зброї для ударів по російських цілях "смішними". Наприклад, генерал Королівських ВПС Нідерландів, Онно Ейхельсхайм, публічно заявив, що Україна має право використовувати надані його країною винищувачі F-16 для ударів по російській території.
У підсумку, очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що дозвіл на удари вглиб території Росії - це рішення кожної окремої держави-члена ЄС. Проте, на жаль, він не додав, що далекобійні можливості з країн ЄС Україні надають лише Італія та Франція, а також Британія (яка не входить до ЄС) та США. Це б могла бути також і Німеччина, але канцлер Олаф Шольц навідріз відмовляється надати Україні далекобійні ракети Taurus, здатні серйозно вразити Керченський міст. До речі, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні вже офіційно заявив, що Україна не може використовувати італійську зброю для ударів по території Росії.
"Час може грати на нашу користь і на користь України, якщо ми будемо вчитися на своїх помилках. Наразі західна допомога не є достатньою, через що Росія, як і раніше, вважає, що у неї немає причин змінювати свій підхід. Для досягнення миру необхідно забезпечити достатню і передбачувану підтримку України", - заявив президент Чехії Петр Павел на конференції GLOBSEC цими вихідними в Празі.
Уже у п’ятницю, 6 вересня, в Німеччині пройде 24-те засідання контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". Під час зустрічі, ймовірно, буде розглянуто питання про скасування обмежень на удари по об'єктах всередині території Росії. Це пов'язано з тим, що Росія має намір знову "заморозити" українців цієї зими, що може збільшити міграційний тиск на європейські країни. Враховуючи це, наші союзники та партнери повинні бути зацікавлені в скасуванні цих заборон, а також у наданні Україні додаткових систем ППО і створенні інтегрованої протиповітряної оборони Україна-Польща-Румунія.
