Мирні переговори 2022 року: розкрито, яким чином змінювалися умови для завершення війни з боку Росії.

"Радіо Свобода" стало відомо про проект угоди, який Росія представила Україні в перші дні масштабної агресії в 2022 році. Які умови пропонував Кремль і які наслідки це могло б мати?

Проєкт, що отримав назву "Угода щодо врегулювання конфлікту в Україні та нейтралітету держави", був створений 7 березня 2022 року. Це сталося через 11 днів після початку вторгнення Росії та через тиждень після старту переговорного процесу між Україною та Росією.

Договір, підготовлений у Кремлі, був переданий українській делегації 7 березня 2022 року під час третього етапу переговорів, що відбулися в Біловезькій пущі в Білорусі.

Цей документ є першим зафіксованим свідченням умов, які Росія висунула для мирної угоди після початку широкомасштабного вторгнення.

На початку переговорів, які розпочалися через кілька днів після того, як російська армія пішла в наступ, Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва.

"Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом, довелося б визнати незалежність Донецької і Луганської області в цілому, а також великих територій, які на той час ще були під контролем Києва", - йдеться у публікації.

Як відомо, деякі раунди переговорів проходили за одним столом при фізичній присутності представників сторін, а інші - онлайн.

Українська делегація, очолювана лідером фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давидом Арахамією, здійснила візит до Польщі, після чого на гелікоптері вирушила до резиденції президента Білорусі Олександра Лукашенка "Лясковичі", розташованої поблизу кордону з Польщею. У цьому місці українські представники провели переговори з російськими делегатами, яких очолював помічник президента Росії Володимир Мединський.

Процес зупинився в кінці квітня через суперечки між сторонами щодо ключових аспектів проекту угоди. Тим часом російські війська відійшли з північних територій України, оскільки їм не вдалося ані захопити столицю, ані примусити Україну до капітуляції.

Також відкрилися факти звірств, вчинених російськими солдатами в Бучі.

Умови нейтрального статусу України, які були прийняті Російською Федерацією.

У березневому документі 2022 року міститься шість сторінок основної угоди та чотири сторінки додаткових матеріалів. Вісімнадцять статей охоплюють різноманітні аспекти: параметри нейтралітету України, що включають військові та міжнародні зобов'язання, питання, пов'язані з кордонами, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія), а також умови для зняття санкцій з Російської Федерації.

Проєкт передбачав, що чисельність українських збройних сил зменшиться до 50 000 військовослужбовців, включаючи 1500 офіцерів, що в п'ять разів менше, ніж до 2022 року. Якщо б це сталося, у розпорядженні України залишився б лише чотири кораблі, 55 вертольотів і 300 танків. На 2022 рік це число було меншим, ніж у армії сусідньої Білорусі, населення якої на той час складало майже в п'ять разів менше, ніж в Україні.

Україні було запропоновано утриматися від "розробки, виробництва, придбання та розміщення на своїй території ракетних систем будь-якого типу з дальністю понад 250 км". Це відстань, наприклад, між Кримським мостом і контролюючим Україну Гуляйполем, що знаходиться поблизу фронтової лінії. Крім того, Росія залишала за собою можливість у майбутньому накладати заборону на Україну щодо "будь-яких інших видів озброєнь, які можуть бути створені внаслідок наукових розробок".

* У планах Росії Україна мала "визнати незалежність так званих Донецької та Луганської "республік" - причому в межах адміністративних областей України (станом на 24 лютого 2022 року Росія контролювала лише частину цих областей і не завоювала їх повністю і тепер, наприкінці 2024 року).

* Автори російського документа вважали, що саме Україна має взяти на себе витрати на відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року.

* Російська сторона також виступила з вимогою скасувати всі санкції, як з боку України, так і міжнародні, а також анулювати всі міжнародні позови, подані з 2014 року.

Крім того, Росія вимагала, щоб російська мова отримала статус офіційної, а також щоб були відновлені всі майнові права Української православної церкви (Московського патріархату).

* Нарешті, творці проєкту закликали до "скасування та недопущення введення будь-яких обмежень на символіку, яка у деяких країнах асоціюється з перемогою над нацизмом". Це, по суті, означає повернення легітимності радянських та комуністичних символів в Україні. До проєкту було додано список українських законів, які автори вважають прикладами "нацифікації та героїзації нацизму". Цікаво, що до цієї категорії потрапили закони "Про увічнення перемоги над нацизмом" та "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму".

"Угода залишила б Україну дуже вразливою, оскільки російські війська залишалися б на місці, а Київ не мав би можливості захищатися чи шукати підтримки безпеки з боку Заходу. Києву довелося б платити за відновлення Донбасу", - пишуть журналісти "Радіо Свобода"

Я йдеться у публікації, угода залишила б Україну дуже вразливою, оскільки російські війська залишалися б на місці, а Київ не мав би можливості захищатися чи шукати підтримки безпеки з боку Заходу, але б Україні довелося б платити за відновлення Донбасу.

Але домовленості щодо перемир'я змінювались.

Документи, що стосуються наступних етапів переговорів, серед яких проєкти угод від 17 березня та 15 квітня, були опубліковані The New York Times на початку року. Вони свідчать про те, що учасники переговорів значно наблизилися в деяких питаннях, коли Україна успішно протистояла російським силам на півночі.

Наприклад, питання статусу Криму залишили б для майбутніх переговорів, в той час як російські вимоги щодо змін у законодавстві, пов'язані з мовами та чутливими історичними конфліктами, відійшли б на другий план. Важливим аспектом було те, що учасники обговорювали питання безпекових гарантій для України, які включали б західні країни, хоча механізм їх реалізації став би основною причиною розбіжностей.

Згідно з останньою версією договору, українська та російська делегації все ще розходилися у думках щодо чисельності української армії. Україна наполягала на 250 тисячах військовослужбовців (приблизно стільки було до повномасштабного вторгнення), тоді як Росія пропонувала обмежитися 85 тисячами.

У процесі переговорів іноді з'являлися свідомо нереалістичні вимоги. Одного разу представники Росії намагалися додати до договору пункт, що зобов'язував Україну відновити водопостачання до Криму, хоча українська сторона ще в 2014 році припинила функціонування Північно-Кримського водоканалу, повідомляє джерело, обізнане з ходом переговорів.

Від цієї ідеї відмовилися самі російські переговорники: адже в такому разі Росія, яка контролювала територію навколо каналу, мала б покинути її, щоб Україна могла "повернути воду до Криму".

Згідно з повідомленнями, Росія вимагала від українських військових здати зброю та повернутися до своїх баз. У відповідь українська сторона висунула аналогічну вимогу: російські війська повинні скласти зброю та повернутися до своїх постійних місць дислокації.

Помічник очільник Росії Володимир Мединський, який прочитав цю пропозицію, був неабияк здивований, розповідає один із учасників переговорів:

Він висловив думку, що складається враження, ніби українські сили займають Красну площу, а російські війська повинні вивісити білий прапор з Кремля. У відповідь почули: "Ми лише просимо від вас те ж, що ви вимагаєте від нас", - передає його слова "Радіо Свобода".

Наступні проєкти все ще містили важливі вимоги з боку Росії, зокрема безумовну заборону на вступ України до НАТО. Як Київ, так і західний альянс не готові до таких умов. НАТО неодноразово підтверджував, що Україна врешті-решт стане його членом, а президент Володимир Зеленський активно виступав за швидке запрошення в рамках "Плану перемоги", який він презентував українцям та міжнародним партнерам в останні тижні.