Число трудоздатних громадян зменшилось на 40%. Яким чином у таких обставинах реалізовувати масштабне відновлення?

Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

Вона зазначила, що на територіях, що перебувають під контролем України, в даний час проживає приблизно 31,1 мільйона осіб, у той час як до початку повномасштабного вторгнення їх було 37,3 мільйона. Близько 6 мільйонів людей залишаються за межами країни в статусі біженців. Основну частину з них складають молоді жінки та діти, і зрозуміло, що не всі з них повернуться додому.

"Це виклик не лише для відбудови, а й для самих принципів функціонування країни. Під нову реальність має адаптуватися економіка, інфраструктура, ринок праці, політика держави тощо. Тому для відновлення населення потрібно використовувати всі доступні інструменти, зокрема спрямувати зусилля держави на повернення українців з-за кордону. Втім, потрібно тверезо оцінювати шанси і допускати можливість того, що нам доведеться залучати іноземних мігрантів для реалізації проєктів у сфері відбудови", - зазначила Шуляк.

Парламентарка зазначила, що багато розвинутих країн, включно з Європейським Союзом, використовують цей підхід для вирішення проблеми старіння населення та дефіциту робочої сили. Якщо Україну дійсно очікує потужне відновлення після війни, то вибору немає – цей процес необхідний. Важливим аспектом є формування ефективної міграційної політики, яка дозволить уникнути помилок, допущених іншими державами, підкреслила Шуляк. Зокрема, така політика повинна бути орієнтована на залучення фахівців у затребувані галузі.

Залучення мігрантів є одним із шляхів для вирішення серйозного дефіциту робочої сили. Цю стратегію вже реалізує Румунія. Після вступу до ЄС та виїзду активної частини населення в західні країни, вона почала запрошувати на низькокваліфіковані посади людей з азійських держав. Ізраїль, у свою чергу, раніше залучав працівників з Непалу та інших країн для роботи в аграрному секторі. Це не є чимось незвичайним: у країнах ЄС частка трудових мігрантів перевищує 12% від загальної кількості працюючих, - зазначає нардепка.

Станом на сьогодні, додала вона, кількість працездатного населення зменшилася на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем. Дефіцит кваліфікованих кадрів постає все гостріше, зокрема в таких сферах, як будівництво та промисловість. Йдеться як про звичайних робітників, так і вузькопрофільних експертів.

Демографічна криза та нестача робочої сили особливо яскраво проявляються у будівельному секторі. Тут дефіцит кадрів перевищує 30%. У відповідь на ці виклики, з початку великої війни на будівництвах почали залучати трудових мігрантів з африканських та азіатських країн. Зокрема, мова йде про працівників з Непалу, Індії, Бангладеш, Пакистану та Філіппін.

"Знайти кваліфікованих спеціалістів є ключовою проблемою для 60% роботодавців. За даними Державної служби зайнятості, найбільший попит спостерігається на вакансії в сфері обслуговування та робочих професіях, таких як водії, вантажники та слюсарі. У процесі відновлення ситуація лише ускладниться," - підкреслила Олена Шуляк.

За її словами, важливо адаптуватися до нових економічних вимог шляхом перекваліфікації. Наприклад, жінки дедалі частіше освоюють професії, які традиційно вважаються "чоловічими". Серед 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб багато хто змушений шукати нові можливості в інших галузях. Ветерани, яких вже налічується 1,2 мільйона, також часто потребують перекваліфікації.

"Нам необхідно сфокусуватися на розвитку освітніх програм та стажувань за найбільш необхідними для відбудови та розвитку країни спеціальностями. Необхідно максимально залучати до цього процесу провідні українські та закордонні навчальні заклади, приватні освітні інституції, міжнародні організації тощо", - резюмувала Шуляк.