Деколонізація: як прихильники "московського патріархату" намагаються перешкодити голосуванню за ключову резолюцію.
18 вересня Верховна Рада планує обговорити проект постанови (11188), що має завершити процес дерусифікації. Це стосується зміни назв 333 географічних об’єктів, які отримали імперські або радянські найменування.
Хто ж перешкоджає включенню важливої постанови до порядку денного та проведенню голосування?
Ті ж самі представники групи в "Слугах народу", які більше року перешкоджали введенню заборони на діяльність фсб у рясах. При цьому, на місцях, слід зазначити, у деяких громадах продовжують функціонувати аналогічні "адвокати Пушкіна", про що раніше інформувала громадська ініціатива "Голка". Наприклад, мер Одеси Геннадій Труханов досі не може зрозуміти, що вулиці Пушкіна не буде ані в Одесі, ані в інших містах України.
Прізвища захисників російських назв відомі не лише на місцевому рівні, але й у парламентських колах. Йдеться, зокрема, про "слуг" Максима Бужанського та його прибічників. У Верховній Раді їх ідентифікують як "депутатську групу московського патріархату". Це приблизно кілька десятків народних депутатів, які входять до провладної фракції. Проте, приємно відзначити, що більшість "слуг" виступає на підтримку цієї постанови і усвідомлює її важливість.
Звісно що Максиму Бужанському і його поплічникам муляє, що Новопсковск стане Айдаром, замість міста на честь російського генерала Синельникове буде Ріднопілля, Южноукраїнськ отримує козацьку назву Гард, а селище Декабристів буде Мирним. Бо росіяни намагаються нас знищити не просто фізично, вони собі намріяли стерти з лиця землі нашу культуру та ідентичність. На жаль, депутатів, які чіпляються за російські та совкові назви в парламенті вистачає.
Ми вже переконалися, що вживання українських назв замість радянських є важливим аспектом національної безпеки. Пам'ятаєте, як на початку повномасштабного вторгнення російські військові відчували плутанину, коли намагалися орієнтуватися за старими картами і не могли зрозуміти, чому назви населених пунктів змінилися? Окупанти не могли адаптуватися до нових, вже звичних для українців назв замість радянських вулиць. Це підтверджується також результатами соціологічного дослідження Фонду демократичних ініціатив Ілька Кучеріва, згідно з яким більшість українців підтримує процес деколонізації.