Оволодіння мовою та актуальний стан ринку праці в Німеччині.


Опанування німецької мови, в тому числі й для українських біженців, - один із найбільших викликів для інтеграції на ринку праці. Однак вимоги німецької бюрократії і реальність життя не завжди збігаються. Як так?

Володіння німецькою мовою є важливою складовою для тих, хто планує жити та працювати в Німеччині. Це твердження безсумнівно підтвердить кожен, хто хоче успішно інтегруватися в місцевий ринок праці. Попит на мовні курси та програми інтеграції залишається на стабільному рівні. За даними Федеральної служби працевлаштування (Arbeitsagentur), на вересень 2024 року близько 100 тисяч українських біженців проходили різноманітні інтеграційні курси. Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році, вже 270 тисяч українців завершили мовні та інтеграційні курси на рівнях B1 і A2, згідно з тими ж даними. Однак, чи дійсно знання мови є ключем до успішного старту в новій країні? Ситуація на ринку праці та в житті в Німеччині виявляється не такою простою, як багато мігрантів уявляють, коли вирішують іммігрувати до цієї країни в пошуках роботи.

Кожен новоприбулий, незалежно від того, з якої країни він походить, може поділитися своєю історією труднощів та викликів на шляху інтеграції. Наприклад, Дулай Мадхушан, родом із Шрі-Ланки, спочатку мріяв стати водієм автобуса. Проте, після прибуття до Німеччини, його плани не здійснилися. Сьогодні, у свої 29 років, він працює на конвеєрі в одному з сортировочних центрів великого онлайн-ритейлера Amazon у Берліні. Найбільше Мадхушан не любить мати справу з кормом для собак – навантаження десятків 15-кілограмових пакетів з вантажівок на конвеєр стало найважчою частиною його дев'ятигодинної зміни.

Його ще більше засмучує нездійсненість задумів, адже в Шрі-Ланці він отримав водійські права на автобус, а читати в місцевих газетах про те, як оператор громадського транспорту Берліна BVG страждає від нестачі кадрів, йому вже набридло.

Три місяці після отримання 10-річної візи на проживання, яка стала можливою завдяки його партнерству з громадянином ЄС, Мадхушан все ще не наблизився до реалізації своїх мрій.

За його словами, перші місяці перебування в Німеччині виявилися надзвичайно складними. "Я сподівався, що все буде простіше, але це не так", - розповів він DW. "Мені потрібно одночасно проходити професійне навчання та вивчати мову, а я не знаю, де знайти таку можливість", - зазначив чоловік. Усі його зусилля поки що закінчувалися розчаруваннями. Представник BVG в офісі компанії, куди він звернувся за порадою, зламана англійська мова порадив йому шукати інформацію на сайті вакансій компанії. Однак ця сторінка доступна лише німецькою мовою.

Зрештою, Мадхушан дізнався, що для того, щоб працювати водієм автобуса, йому необхідно володіти німецькою мовою на середньому рівні. Проте, він не зміг знайти на сайті BVG інформацію про можливість проходження таких курсів або про процедуру визнання своїх водійських прав, отриманих у Шрі-Ланці, в Німеччині. У відповідь на запит DW в BVG зазначили, що питання залучення іноземних працівників є актуальним, а також що курси німецької мови доступні для тих, хто вже має відповідну кваліфікацію.

"В даний момент триває розробка нових концепцій," - зазначив представник BVG. "Ми залучаємо кваліфікованих іноземних працівників, які вже мешкають у Берліні, і спільно з партнерами проводимо їхнє навчання для роботи в якості водіїв."

Візит Мадхушана до центру зайнятості виявився досить складним. Хоча працівник, з яким він спілкувався, вільно володів англійською мовою, йому все ж порадили прийти з людиною, яка знає німецьку, для забезпечення перекладу.

Наразившись на стільки бар'єрів, зрештою, чоловік через провідне європейське кадрове агентство обрав найлегший і найшвидший шлях до оплачуваної роботи: сортувальний центр Amazon, де не потрібні ані знання німецької мови, ані будь-яка кваліфікація.

Також читайте: У Німеччині ведуть обговорення про тисячу євро "допомоги" для безробітних.

На величезному складі практично немає німців, розповідає Мадхушан, а навіть ті поодинокі німці, які там є, в основному розмовляють англійською, адже це єдина мова інтернаціонального спілкування, яку більш-менш розуміють усі.

"Навіть мої керівники - це вихідці з Афганістану, Сирії чи Пакистану, тому на конференціях вони спілкуються англійською мовою", - ділиться він. Інші співробітники, серед яких переважають індуси та африканці, спілкуються між собою на різних мовах. Чи могла б йому допомогти німецька у цій діяльності? "Ні, це не так", - стверджує Мадхушан.

Ситуація, яку ми розглядаємо, є досить типовою, зазначає професорка Брітта Шнайдер, експертка з мовних і міграційних питань в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері. "У Німеччині існує значний розрив між однолінгвістичним публічним дискурсом, який стверджує, що потрібно вивчати німецьку мову, інакше це свідчить про небажання інтегруватися, та реальністю, де часто німецька мова взагалі не є необхідною," - підкреслила вона в коментарі для DW.

Шнайдер зазначає, що внаслідок цього багато мігрантів не мають достатньої мотивації для вивчення німецької мови. Основною причиною є те, що офіційні мовні курси, які організовують освітні центри для дорослих, займають надто багато часу, що ускладнює їх поєднання з робочим графіком. Наприклад, у Берліні є курс, що складається з шести модулів по 100 годин, які проводяться блоками по чотири години до п'яти днів на тиждень. Таким чином, Мадхушані довелося б вибирати між курсами і роботою.

Відсутність належної підтримки на ринку праці Німеччини відчувається дуже гостро. У січні цього року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) провела дослідження, в якому були опитані кваліфіковані фахівці, що вже перебувають у Німеччині, а також ті, хто планує переїзд. Вони висловили бажання отримати більше допомоги в двох основних сферах: пошуку роботи та вивченні німецької мови.

Те ж опитування виявило велику прірву між очікуваннями та реальністю. На запитання, чи важливо вивчати німецьку мову для пошуку роботи, 52 відсотки відповіли ствердно до приїзду, але після переїзду таких було вже 65 відсотків.

В іноземних працівників також нерідко складається враження, що вони у ФРН насправді менш бажані, ніж вони очікували. На запитання, чи Німеччина "реально зацікавлена в залученні іноземних працівників", 55 відсотків відповіли "так", перебуваючи за кордоном, але лише кожен третій (33 відсотки) погодився з цим твердженням, опинившись у Німеччині.

Досліджуйте також: 266 тисяч українців знайшли роботу в Німеччині. Це велика цифра чи невелика?

Сподівання на інтеграцію іноземців у суспільство, підкріплені політичними дискусіями в Німеччині та в Європі в цілому, де націоналізм все більше домінує в політичному порядку денному, суперечать тому, що Шнайдер описує як "соціальну реальність, що є багатомовною, де німецька мова не завжди займає провідну позицію".

Вона також оскаржує традиційні уявлення про те, що країни повинні функціонувати лише на одній мові та що спільна мова є необхідною для соціальної єдності. "Це не зовсім обґрунтовано, враховуючи брак кваліфікованих кадрів", - зазначає дослідниця.

Є докази того, що Німеччині важко конкурувати з іншими країнами, коли йдеться про залучення іноземних кадрів. Міжнародна мережа емігрантів InterNations провела дослідження найпривабливіших країн для іноземних працівників і виявила, що Німеччина у списку посіла 50 місце з 53 країн. Незважаючи на те, що місцевий ринок праці пропонує багато можливостей, опитування показало, що так званим "експатам" важко прижитися. "Емігрантам дуже важко заводити друзів, знаходити житло та звикнути до браку в Німеччині цифрової інфраструктури", - підсумовує опитування.

Індекс ОЕСР "Привабливість для талантів" на 2023 рік показав деяке покращення. Німеччина зайняла 15-те місце серед 38 країн. Проте, вона все ще відстає від таких популярних напрямків для іноземних спеціалістів, як США, Великобританія та Канада.

Англійська мова, безсумнівно, здобуває все більшу значимість на ринку праці Німеччини, зокрема у великих містах, таких як Берлін. За даними Німецької асоціації стартапів, у цьому році частка стартапів у столиці, де англійська є основною мовою спілкування, виросла з 42,3% до 55,8%.

Однак така ситуація, безумовно, не є універсальною для всієї Німеччини і не охоплює всі галузі, де країна відчуває найбільшу потребу в кадрах, підкреслює професор міжкультурної комунікації в Університеті Майнца Бернд Маєр. "У секторах догляду та медичних закладах знання німецької мови є абсолютно необхідним: медичні працівники мають бути здатними спілкуватися між собою, а також з пацієнтами і лікарями", - зазначив він у інтерв'ю DW.

Читайте також: Українська у Німеччині: більше, ніж мова біженців?

Проте професор зазначає, що німецьке суспільство повинно стати більш багатомовним. "Влада, медичні працівники та соціальні служби повинні мати можливість спілкуватися кількома мовами, оскільки населення стає все більш різноманітним у мовному плані", - підкреслює він.

У цьому напрямку є певний прогрес: німецькі агенції з працевлаштування зараз навмисне працевлаштовують більше людей зі знаннями іноземних мов, особливо турецької та російської.

Шнайдер переконаний, що самі роботодавці можуть активніше брати участь у навчанні, наприклад, створюючи курси німецької мови, спеціально розроблені для їхніх вакансій. Такий підхід дозволить мігрантам зекономити чимало часу, оскільки їм не доведеться проходити загальні мовні курси на сотні годин.

Що стосується Мадхушана, то вивчити німецьку йому обов'язково знадобиться для здійснення мети стати водієм автобуса. Хоча, схоже, йому доведеться фінансувати курси самостійно - за рахунок доходів від роботи на складі Amazon.

Related posts