Зеленський і Папа Франциск зустрінуться у Ватикані для обговорення питання заборони діяльності РПЦ в Україні та можливостей для УГКЦ, стверджують фахівці.
Папа Франциск зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у Ватикані у п'ятницю, 11 жовтня, повідомили Новини Ватикану. Це буде вже четверта зустріч між Папою Франциском і Володимиром Зеленським загалом, і третя - за час повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Остання їхня зустріч відбулася 14 червня 2024 року на полях саміту G7 в Борґо-Еньяція на півдні Італії. Тоді Україна розраховувала на присутність Папи на Саміті миру у Швейцарії, але понтифік не відвідав цей форум. Як коментували оглядачі, через небажання втратити незаангажований статус та можливість грати роль посередника у питанні переговорів між Україною та Росією.
Цей візит проходитиме на фоні новин про те, що Україна вирішила перенести проведення наступного Саміту миру. Крім того, нещодавнє надання статусу кардинала єпископу Української греко-католицької церкви в Австралії, а не керівнику УГКЦ в Україні, стало несподіванкою для міжнародних релігійних експертів.
Як очікується, президент Зеленський буде говорити з Папою Франциском про українську формулу миру, про повернення полонених і викрадених дітей, про підтримку України з боку Ватикану в країнах Південної Америки та Африки.
"Враховуючи важливість Католицької церкви, зокрема в країнах Латинської Америки, можна припустити, що він звернеться до Папи з проханням вплинути на уряди цих країн, щоб вони підтримали Україну, як це вже сталося з його рідною Аргентиною," - зазначила українська релігієзнавиця Людмила Филипович у розмові з журналісткою Голосу Америки Наталкою Чуріковою.
Филипович вважає, що під час цієї зустрічі неодмінно буде піднято питання про заборону Російської православної церкви (РПЦ) в Україні. Це пов'язано з тим, що в серпні Папа висловив свою критику щодо рішення українського парламенту, зазначивши, що "церкви не слід торкатися".
"Папа буде хотіти від президента Зеленського, щоб він дотримався тих гарантій, які надаються різним релігійним організаціям в Україні, та буде просити, щоб не чіпали Українську православну церкву (УПЦ), що підтримує зв'язок з РПЦ, "бо ж вона, начебто, Божа і має 5 мільйонів послідовників і близько 9 тисяч парафій", - каже Филипович.
Але, на її думку, український президент навряд чи може поступитися в цьому питанні, бо він має за спиною не лише громадську думку в Україні, а і рішення Парламентської асамблеї Ради Європи, яка вважає, що РПЦ є співучасницею злочинів Російської влади в Україні.
"Вважаю, що Зеленський звернеться до європейського рішення, в якому діяльність цієї церкви засуджується як така, що під егідою 'русского міра' виправдовує військову агресію Росії проти України," - зазначає Филипович.
Закон щодо церкви підтримав Вселенський патріарх Варфоломій, але його різко розкритикував російський патріарх Кирило.
Заяву Папи про підтримку РПЦ західні католицькі аналітики визнали "незвичайною".
"Папа Римський Франциск ніколи не виступав так рішуче на захист релігійних прав католиків у Нікарагуа або Венесуелі, а також мусульман у Китаї, як він це робив для російських православних в Україні", - зазначив отець Раймонд Дж. де Соуза у своїй статті для National Catholic Register.
Незважаючи на ці відмінності, як зазначає Филипович, передбачається, що президент України звернеться до патріархату, аби отримати підтримку для Української греко-католицької церкви. Загалом, він планує підтримати УГКЦ, яка виступала на захист ухвалення закону, що забороняє діяльність РПЦ.
Лідери Української греко-католицької церкви не раз висловлювали незадоволення щодо деяких висловлювань Папи Франциска, зокрема його коментаря про те, що Україні "слід знайти силу підняти білий прапор".
Як зазначають деякі оглядачі на Заході, у цих питаннях понтифік опинився по різні сторони з Українською греко-католицькою церквою та по один бік з патріархом РПЦ Кирилом, який через питання України розірвав стосунки із Вселенським патріархом та низкою православних церков.
"Найвищий католик в Україні, патріарх Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук рішуче підтримав закон. Таким чином, Святіший Отець і Верховний архиєпископ Шевчук, "отець і глава" найбільшої церкви східного обряду в співпричасті з Римом, зайняли різко протилежні позиції", - написав о. Раймонд Дж. де Соуза.
На думку експертів, суперечності в поглядах архієпископа Шевчука та Папи Римського стали однією з причин несподіваного призначення кардиналом українського єпископа УГКЦ в Австралії Миколи Бичка замість глави церкви Святослава Шевчука.
Кардинал у Католицькій церкві є найвищим духовним чином після Папи. Вони надають поради понтифіку та підтримують його в управлінні церквою, а також займають важливі посади у виконавчій структурі Ватикану. Колегія кардиналів має повноваження обирати нового Папу Римського.
Досі в Україні існує традиція, згідно з якою титул кардинала надавалося голові церкви. Серед відомих кардиналів були Йосиф Сліпий, Мирослав Іван Любачівський та Любомир Гузар.
В основному протестантській Австралії основою Католицької церкви традиційно були іммігранти з Ірландії. Після смерті 82-річного кардинала Джорджа Пелла минулого року, у країні не залишилося жодного кардинала.
Тепер Папа обрав не одного зі старших учнів покійного кардинала, а молодого, 44-річного українця, який стане лише восьмим кардиналом в історії католицької церкви Австралії.
"Папа Франциск без вагань ігнорував старших єпископів Австралії, які отримали свої призначення і підвищення після кардинальства Пелла у 2003 році", - зазначає автор статті в австралійському виданні.
У той же час експерти відзначають, що в останні роки Папа Франциск призначав єпископів у менших католицьких громадах по всьому регіону, зокрема в М'янмі, Східному Тиморі та Лаосі. Навіть невелика католицька спільнота в Монголії тепер має свого кардинала, незважаючи на те, що чисельність вірних там складає лише близько 2 тисяч.
На думку Папи Франциска, як пишуть оглядачі, такими призначеннями, як у випадку єпископа Миколи Бичка, понтифік створює баланс в організації, яка надто загрузла в скандалах минулого.
Релігієзнавець Людмила Филипович підкреслює, що Папа має на увазі встановлення нового балансу.
Вона впевнена, що це призначення підвищує авторитет Української греко-католицької церкви на міжнародній арені.
"В цілому, Папа прагне знайти баланс, але при цьому його головним орієнтиром є не політичні завдання, в рамках яких ми б хотіли почути альтернативні думки, а релігійні, еклезіальні та церковні цілі", - зазначає дослідниця.
Вона зазначає, що хоча українці часом можуть не сприймати висловлювання і дії Папи, варто пам'ятати, що протягом останніх двох з половиною років війни він постійно акцентує увагу на Україні, прагнучи виступити в ролі миротворця. Його зусилля приносять певні результати, зокрема в переговорах щодо повернення полонених та викрадених дітей.
Папа має обов'язок дбати про понад 1,3 мільярда католиків по всьому світу, і Україна, з її кількома мільйонами римо- та греко-католиків, займає в його пріоритетах значно важливіше місце, ніж можна було б очікувати. Це, безумовно, пов'язано з війною, але не тільки з нею. Я вважаю, що Україна має величезне значення для Папи, і він не бажає її втратити. Його мета — зберегти найбільшу східну церкву в Україні в єдності з Римом, яка для нього є історичним зв'язком між Східним і Західним християнством і, можливо, колись послужить моделлю для об'єднання православ'я і католицизму, - зазначає Филипович.
У середу, 9-го жовтня, Папа Франциск на своїй загальній аудієнції на площі перед собором Св. Петра у Ватикані ще раз закликав до молитви за народи, що страждають від війни, зокрема в Україні.
"Молімося щодня розарій (вервиця - у східному обряді), довіряючи себе в руки Марії! Їй довіряємо страждання та прагнення миру людей, які страждають через війну, особливо замучену Україну, Палестину, Ізраїль, Ліван, М'янму та Судан", - сказав Папа, звертаючись до вірних.
Про мир для України понтифік молиться майже кожної середи та неділі уже впродовж понад двох років, від початку широкомасштабної агресії Росії.
