Трамп прагне розірвати коаліцію між Росією, Китаєм, Іраном і Північною Кореєю, повідомляють ЗМІ.
Новообраний президент Дональд Трамп демонструє ворожість до європейських партнерів і НАТО, критикуючи їх за надмірну залежність від американської військової допомоги. Він також хвалиться своїми особистими зв’язками з президентом Росії Володимиром Путіним, китайським лідером Сі Цзіньпіном і главою Північної Кореї Кім Чен Ином.
"Ми будемо мати дуже позитивні стосунки, і є вагомі підстави, чому ми їм сподобаємося, -- зазначив Трамп під час свого передвиборного виступу в Арізоні наприкінці жовтня, маючи на увазі Путіна, Сі та Кіма в контексті розпаду їхнього союзу. - Подивіться, що зробили ці нерозумні особи, вони дозволили Росії, Китаю, Ірану, Північній Кореї та іншим об'єднатися в одну групу -- це абсолютно неприйнятна ситуація".
У зовнішньополітичних колах цю групу країн називають "віссю агресорів" та CRINK (Китай, Рросія, Іран, Північна Корея).
Війна в Україні стала каталізатором для розвитку відносин між Москвою та певними державами, такими як Пекін, Пхеньян і Тегеран. У відповідь на конфлікт путін звернувся до цих країн за фінансовою та військовою підтримкою. Кожна з цих країн, в свою чергу, прагне отримати від Росії певні вигоди – будь то економічні, військові чи політичні, зазначає The Hill. Фахівці з міжнародних відносин відзначають, що країни CRINK не є природними партнерами й мають чимало суперечливих національних інтересів. Проте спільна мета – протистояти американському домінуванню на світовій арені – слугує потужним фактором єдності між ними.
Я переконана, що зв'язки між цими гравцями є набагато глибшими та міцнішими, ніж вважає більшість, і що кожен з цих лідерів готовий зробити певні поступки на прохання США. Проте це не вплине на основний рівень їхньої співпраці один з одним, -- зазначила Андреа Кендалл-Тейлор, директор Програми трансатлантичної безпеки Центру нової американської безпеки. -- Трамп взаємодіє з кожним з них в індивідуальному порядку, не маючи сильної підтримки наших союзників. Оскільки вони в значній мірі діють як єдиний колектив, тоді як ми залишаємося більш ізольованими і самотніми без підтримки партнерів, баланс сил дійсно зміщується на їхню користь.
Прихильники американської підтримки України в її боротьбі з російською агресією вважають, що це є оптимальним шляхом для запобігання подальшому зближенню між цими державами.
"CRINK уважно стежить за нашими діями. ... Це становить небезпеку для кожного з нас, і найефективніший спосіб протистояти CRINK — підтримати Україну у її боротьбі за перемогу", — підкреслив Девід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша та колишній заступник помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії.
Хоча президент Байден об'єднав союзників у Європі та Азії для озброєння України та дипломатичної й економічної ізоляції росії, критики кажуть, що США не дали Києву інструментів, необхідних для перемоги над рф, через побоювання ескалації у відносинах з путіним.
"Це шанс для майбутньої адміністрації Трампа створити яскравий контраст з поточною адміністрацією Байдена, яка повинна підтримати Україну на шляху до перемоги. Такої чіткої позиції з боку адміністрації Байдена ніколи не було. Саме в цьому аспекті адміністрація Трампа може внести свій вклад у допомогу Україні," - зазначив Крамер.
Роберт О'Брайен, який обіймав посаду радника Трампа з національної безпеки у 2019-2021 роках, описав непередбачуваність Трампа як стратегію, спрямовану на те, щоб вивести москву з рівноваги. У статті, опублікованій влітку в журналі Foreign Affairs, О'Брайен описав, що Трамп віддає перевагу врегулюванню війни між росією та Україною шляхом переговорів як такому, що "покладе край вбивствам і збереже безпеку України".
Він закликав Європу терміново включити Київ у Європейський Союз та забезпечити фінансування для надання Україні летальної допомоги з боку США. Ця концепція є складовою частиною боротьби проти того, що він охарактеризував як "віссю антиамериканських автократій", до яких він відніс росію, Китай та Іран. Стаття була написана до того, як Північна Корея почала активно підтримувати росію, надіславши тисячі своїх солдатів для участі в бойових діях.
Над цим глобальним перегрупуванням нависла загроза застосування ядерної зброї. путін і Сі контролюють основні запаси, в той час як лідери КНДР та Ірану мають амбіції стати ядерними державами і наполегливо працюють над програмами створення ядерної зброї.
Сполучені Штати інвестують величезні кошти в оновлення своєї ядерної тріади, що слугує постійним засобом стримування. Це викликає занепокоєння серед прихильників контролю над озброєннями, оскільки може призвести до нової гонки ядерних озброєнь.
"У Трампа не буде карт-бланшу на укладення угод з тим чи іншим диктатором-ізгоєм, існуватимуть певні реальні обмеження на те, що він зможе зробити, -- зазначають експерти. -- Але які саме і де вони будуть застосовані, ще належить з'ясувати".
Раніше повідомлялося, що Путін усвідомлює, що жоден інший фактор не впливає на Захід так ефективно, як загроза ядерної зброї.
