Хоча проривів на фронті не спостерігається, все ж слід бути готовими до неприємних новин.
Військовий оглядач, головний редактор "Апострофа" Денис Попович пояснив, що відбувається на фронті
Оскільки настрій у всіх мутний, через складну ситуацію на фронті, випущу свій FAQ по даній ситуації.
1. Чи дійсно обстановка на передовій є важкою? -- Так, вона дійсно важка.
2. Чи продовжимо ми відступати? -- На жаль, так, ми змушені будемо відступати далі. Рекомендую готуватися до нових, не дуже оптимістичних новин, особливо з Курахівського напрямку. Проте слід зазначити, що наші оборонні сили здійснюють контратаки, зокрема в районі Торецька.
3. Чому склалася така ситуація? Величезна купа чинників. Причому зі 100% цього "тортика" лише 30-40% я б відніс на зовнішній контур, тобто на допомогу партнерів (або її відсутність), а 60-70% -- це внутрішні чинники. Адміністрування державних видатків -- щоб максимальна кількість державних коштів йшла на війну (не на пенсії працюючим прокурорам). Боротьба з корупцією, а головне -- ПОКАРАННЯ за корупцію. Інформаційна політика або її відсутність. Виконання мобілізаційних планів, а до речі їхнє невиконання -- це теж наслідки відсутності інформаційної політики. Розв'язання проблем з комплектацією військ. Покращення управління у військах. Зведення фортифікаційних споруд -- своєчасне зведення фортифікаційних споруд -- контроль над своєчасним та ЯКІСНИМ зведенням фортифікаційних споруд та ЦІЛЬОВИМ ВИКОРИСТАННЯМ КОШТІВ.
На всіх етапах важливо наголошувати на контролі, контролі і ще раз контролі. А також на відповідальності за порушення. В умовах війни людство поки що не знайшло інших шляхів для функціонування держави.
Я не охопив усі аспекти. Однак те, що я зазначив, не є питанням наших партнерів. Це проблема внутрішнього управління державою або його недоліку.
4. Чи є зараз прорив фронту? Ні, прориву фронту нема. Прорив фронту -- це коли ворожі війська просунулися на 20-30 км., вийшли на оперативний простір та у тили тим угрупованням, що ведуть оборону. Все це закінчується або втечею, або розгромом тих військ, що ведуть оборону.
Незважаючи на наші втрати, залишення певних територій та населених пунктів, наразі подібна ситуація не спостерігається.
Тобто ЗСУ не розбиті, вони продовжують завдавати втрат ворогу, стримуючи його наступ, що і є метою стратегічної оборонної операції, яка наразі триває.
Якщо Збройні Сили України залишаються непереможеними, завжди існує можливість повернути втрачені землі.
Саме розгром армії, а не захоплення територій є важливою метою війни, а цієї мети ворог не досяг. Це і є головний висновок, який потрібно зробити.
Не питайте мене, "кто виноват и что делать". Я принципово не даю ніяких порад, не оцінюю дії чи бездіяльність командування ЗСУ, не кажу, що той генерал -- поганий, а той -- Наполеон. Я лише зібрав те, що відомо і дав тут стислу відповідь на ті питання, що мені найчастіше ставлять.
Зазвичай я не роблю прогнозів, але в цьому випадку вирішив зробити виняток.
На порозі Нового року ми зможемо оцінити, що здійснилося, а що залишилось мрією. Дякую, що пройшли цей шлях разом зі мною до самого кінця.
