Після польських обмежень Україні дали зрозуміти, що країни Європейського Союзу побоюються її аграрних та промислових можливостей.
Аграрний та індустріальний потенціал України, що викликає певні побоювання у деяких європейських держав, насправді не становить загрози для єдиного ринку Європи.
Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина, висловила цю думку під час обговорення, що відбулося в Брюсселі в рамках Центру Європейської Політики (EPC), як повідомляє Укрінформ.
Саме так вона відповіла на запитання, яким чином можна запобігти сприйняттю величезного аграрного і промислового потенціалу України як загрози та нового конкурента на Єдиному ринку ЄС, та використати цей потенціал на користь для усього Європейського Союзу.
"Ми проаналізували досвід наших сусідів у процесі інтеграції до ЄС, враховуючи як позитивні, так і негативні аспекти. Розуміємо, що нам потрібно буде створювати спільний ринок разом із тими державами, які понад два десятиліття тому боролися за своє місце на європейському ринку. Наші найближчі сусіди, які є нам найбільш прихильними, завершили цей процес лише нещодавно. І ось на ринку з’являється ще один серйозний учасник... Втішно, що ми усвідомлюємо цю ситуацію, і це слугує хорошим підґрунтям для подальшої роботи," – зазначила Стефанішина.
Вона підкреслила, що на сьогодні Україна не застосовує жодних "конвенційних" економічних механізмів для вирішення цієї ситуації. Дійсно, країна має великий потенціал, зокрема в галузях кораблебудування та інших промислових секторах, а також в сільському господарстві. Проте реалізувати цей потенціал наразі неможливо в тій мірі, в якій це могло б відбуватись, особливо в умовах війни. Водночас, важко уявити, що певні внутрішні суперечності на ринку ЄС можуть створити більший тиск на українську економіку, аніж агресія Росії.
Війна та блокада Чорного моря яскраво продемонстрували, наскільки суттєвим є внесок України в забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Це стає важливим геополітичним активом для Європейського Союзу. Тому нам слід зосередитися на розвитку цього впливу, а не на його зменшенні. Адже це справді потужний геополітичний інструмент для ЄС у міжнародному контексті, - підкреслила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції України.
"Я вважаю, що все, що відповідатиме досягненню такої цілі, має бути розвинуто. Нова Єврокомісія має відпрацювати власну політику у цьому сенсі. Сподіваюся, це той наратив, який дійсно працює на користь обох сторін", -- додала Стефанішина.
Згідно з попередніми новинами, 20 лютого 2024 року протестуючі в Польщі розпочали суворе обмеження транспортного руху на україно-польському кордоні.
Фермери висунули безліч вимог, серед яких дві основні: відмова від безмитної торгівлі з Україною і повне закриття українсько-польського кордону для вантажівок.
7 березня 2024 року Україна оголосила про готовність запровадити обмеження в торгівлі з Європейським Союзом, проте лише за умови виконання своїх вимог.
20 березня 2024 року поляки вийшли на загальнонаціональний страйк.
4 квітня з'явилася інформація про те, що польська сторона переглянула своє ставлення до аграрної блокади України.
