"Не все так кепсько". Аналітики обговорюють, чи здатна Україна впоратися з опалювальним сезоном.

Цей опалювальний сезон в Україні є найважчим з початку війни. Найбільші загрози виникають для великих міст, що залежать від теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, оскільки Росія знищила або пошкодила близько 90% теплового виробництва в країні, підкреслює прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Безпрецедентна підтримка союзників та ефективна робота енергетиків дають надію на подолання викликів цього опалювального сезону, хоча ситуація залишається надзвичайно складною.

На сьогоднішній день аналітики з Західної Європи рекомендують зосередитися на розвитку малих газових генерацій. Для забезпечення стабільності енергетичної системи важливо перейти від залежності від донорської допомоги до активного розвитку власної інфраструктури. Щоб залучити приватних інвесторів у цю сферу, уряду потрібно усвідомити, що "стандарти корпоративного управління - це не просто бажаність, а критично важлива потреба", зазначають експерти.

В цей опалювальний сезон Україна входить із більшим захистом ніж рік тому, однак ризики залишаються величезними, каже Аура Сабадус експертка Британської Незалежної служби дослідження сировинних ринків (ICIS).

"Бачимо, що надходить більше протиповітряної оборони, Румунія поставила протиповітряний щит - систему Patriot, надходять винищувачі F-16. Цей аспект трохи краще, ніж рік тому. Але загалом ситуація дуже складна" - каже Сабадус Голосу Америки.

Починаючи з саміту НАТО в липні союзники активізували зусилля із постачання Україні систем ППО, включаючи устаткування для п'яти додаткових систем ППО, а США змінили пріоритетність експортних поставок, щоб надавати протиповітряні системи насамперед Україні.

Союзники запевняють, що допомога триватиме. Під час свого візиту до Берліна минулого тижня, президент США Джо Байден зазначив, що "Україна переживе нелегку зиму" і закликав партнерів "залишатися рішучими, продовжувати зусилля та підтримку". Він також підкреслив важливість використання заморожених на Заході російських активів для військової допомоги Україні та зміцнення її енергетичної інфраструктури.

Військовий аналітик, генерал у відставці з Австралії Мік Раян зазначає, що сучасні енергетичні об'єкти стали більш захищеними. Проте він також підкреслює, що вже було завдано значної шкоди, і це відповідає російській стратегії економічного терору.

"Напади російських сил на енергетичну інфраструктуру можна розцінювати як економічний тероризм, і, на жаль, цього року їм вдалося досягти значних успіхів у цьому напрямку. Обсяги українського енергогенерування виявилися істотно нижчими, ніж у двох попередніх роках. Вживаються різноманітні заходи для подолання цієї ситуації, проте, на жаль, українців цього року чекає важка зима", - зазначив Раян у коментарі для Голосу Америки.

ЄС та США збільшили допомогу із відновлення та ремонту енергосистем і децентралізації енергогенерації. На ремонт і модернізацію енергетичного сектору союзники акумулювали 700 млн євро в Фонді підтримки енергетики України, яким керує Єврокомісія, каже Шмигаль.

Запаси для ремонту наразі втричі перевищують потребу, зазначає експертка вашингтонського аналітичного центру "Атлантична рада" Ольга Хакова у виступі в Гельсінській комісії США. Ще один аспект допомоги - очікуване збільшення імпорту з ЄС з 1,7 до 2,2 млн гігаватів.

"Не все так погано. Завдяки швидкій та щедрій відповіді союзників України і хоробрості українських енергетиків та українського керівництва, країна нарешті отримує тимчасове полегшення від відключень струму", - відзначає Хакова.

Незважаючи на всі ці зусилля, обстановка продовжує залишатися невизначеною.

Головною загрозою цієї зимової пори є відновлення після нищівних атак з боку Росії. Окрім постійних обстрілів, основними викликами стають небезпека різкого похолодання, проблеми в функціонуванні інфраструктури через затримки в ремонті, а також зростання кібернападів, які потроїлися з моменту початку повномасштабного вторгнення, зазначає Хакова.

Експертка вважає: Росія планує нові напади, які загрожують створити не лише гуманітарну катастрофу для України.

"Ситуація є надзвичайно вразливою, - зазначила експертка під час свого виступу на засіданні Гельсінської комісії. - Раніші напади на енергетичну інфраструктуру України чітко вказують на те, що Росія готує нову масштабну атаку, намагаючись позбавити Україну світла в зимовий період".

"Якщо Росії вдасться реалізувати цей план, це призведе не лише до гуманітарної катастрофи в Україні, але й створить серйозні виклики для енергетичної безпеки Європи", - зазначає експертка.

На думку Хакової, Росія намагатиметься відрізати три атомні електростанції, які ще працюють в Україні, від енергомережі і збільшити атаки на теплові системи.

В Україні активні всі 9 енергоблоків атомних електростанцій, які знаходяться під контролем держави, зазначає Шмигаль. "Ці блоки забезпечують основну частину виробництва електроенергії в період опалення", - підкреслює він.

Є і масштабні проєкти з розбудови атомної енергетики, але зараз це, скоріше, фантазії, каже Сабадус.

"Україна має певну атомну генерацію, і за своєю природою вона менш вразлива для атак, ніж інші енергостанції. Однак, скажемо прямо: щоб побудувати ядерний об'єкт, потрібно багато грошей і часу, - каже Сабадус Голосу Америки. - За пару тижнів реактор не збудуєш. Навіть маленький. А Україні потрібна генерація вже зараз, і це можна зробити через збільшення невеликої генерації на газу, можливо, деякі відновлювані джерела. Вітається будь-яка генерація, яку можна швидко і дешево розмістити. Атомні електростанції - наразі фантазія".

Аналітики стверджують, що підтримка донорів є лише короткочасним заходом. Для досягнення стабільності енергетичної системи необхідно зосередитися на розвитку внутрішнього виробництва та залученні приватних інвестицій у сектор енергетики.

Західні донори виконали значний обсяг роботи, зазначає Сабадус, однак "тепер настав час перейти до нового етапу, коли партнери з Заходу зможуть співпрацювати з Україною, щоб дати можливість українським інвесторам розпочати будівництво, адже допомога є тимчасовою, а Україні необхідна стабільна система".

Хакова закликає західних партнерів надати зокрема можливості страхувати ризики війни для інвестицій в українські газосховища, які є найбільшими в Європі.

Сабадус зазначає, що для залучення довіри інвесторів державам слід приділяти значну увагу питанням корпоративного управління.

На жаль, в Східній Європі концепцію високих стандартів корпоративного управління та стійких інституцій не сприймають належним чином. Це стало очевидним на прикладі "Укренерго", де відставка керівника Кудрицького та вихід двох членів правління спричинили значну невизначеність. Компанія опинилась без лідерства в, напевно, найскладніший період своєї діяльності.

Науковець попереджає, що це може несприятливо позначитися на стабільності постачань до України.

Важливо, щоб державні службовці та особи, що ухвалюють рішення, усвідомлювали: стандарти корпоративного управління – це не привілей, який пропонують "вибагливі" західні країни. Це ключовий елемент, необхідний для забезпечення стабільності та процвітання в Україні. Слід сприймати це з усією серйозністю, адже це один з основоположних аспектів, які сприяють залученню інвестицій, фінансових ресурсів і зацікавленості в національній економіці.