Кримський міст піддається руйнуванню: коли ж ЗСУ остаточно його знищать?
Партизанський рух АТЕШ нещодавно оголосив, що Кримський міст зазнає значних руйнувань унаслідок минулих атак українських військ. Яким чином розвиватиметься ситуація далі?
Вже третій рік Україна намагається знищити Кримський (Керченський) міст, який був незаконно зведений агресором Росією у територіальних водах України. Ця "голка у яйці" стала метою наших атак, в яких ми використовували ракети, дрони та вибухівку. Здається, нарешті, ці зусилля починають давати результати.
Що ж трапилося? Нещодавно кримський партизанський рух АТЕШ оголосив про знищення конструктивних частин Керченського мосту. На нових світлинах видно, що його прольоти обвалилися у воду.
За інформацією Telegram-каналу руху АТЕШ, Кримський міст терміново потребує ремонту, проте, на жаль, йому не надається належна увага.
"Керченський міст перебуває на межі руйнації. Агентство АТЕШ провело розвідку та виявило, що міст потребує термінового ремонту. Через пошкодження, які він зазнав, спостерігається деградація його конструктивних елементів, що призводить до відпадання окремих частин. Ставлення до його стану стає дедалі байдужішим, і ніхто не звертає на нього належної уваги", – повідомляє АТЕШ.
Крім того, партизани зазначають, що число систем протиповітряної оборони в Криму продовжує знижуватися, що робить міст ще більш вразливим.
Рух АТЕШ продовжує вести спостереження за ключовими об'єктами на півострові, надаючи важливу інформацію для організації наступних операцій, повідомляє УНІАН.
Чому ж мешканці Росії не займаються ремонтом своєї "прєлєсті"? Адже навколо зведення Керченського мосту після окупації Криму російською стороною розгорнулися масштабні PR-акції, і росіяни були вкрай горді за цю споруду. Крім того, міст виконував важливу роль як транспортна магістраль для забезпечення російських військ боєприпасами, паливом та живою силою.
А тепер виникає питання: чи стає Керченський міст все менш важливим для Росії?
Дійсно, в останній час значна частина вантажних перевезень окупантів була перенесена з цього мосту на поромну переправу. Однак, це рішення виявилося ненадійним: у серпні цього року ВМС України знищили великий залізничний пором у російському порту Кавказ, який знаходиться навпроти Криму. На момент затоплення на судні спалахнула потужна пожежа, що супроводжувалася величезними клубами диму та язиками полум'я, що здіймалися над портом.
"Ми можемо підтвердити інформацію, що цю ціль було знищено Військово-морськими силами. Цей пором є одним із важливих ланцюгів російської військової логістики для забезпечення окупаційних сил, у першу чергу, пально-мастильними матеріалами, але, окрім того, він перевозив, звісно, і озброєння. Тому це - цілком легітимна ціль. І, відповідно, це має зменшити потенціал можливості нашого ворога на тих локаціях, де вони ведуть активні бойові дії", - повідомив тоді речник ВМС Дмитро Плетенчук.
Згідно з інформацією, що надходить з прокремлівського телеграм-каналу Mash, українські збройні сили, ймовірно, здійснили запуск крилатої ракети Storm Shadow по порту, в той же час інші російські ЗМІ повідомляли про використання ракети Нептун.
Поки ж Керченський міст залишається для країни-агресора Росії найбільш потужним логістичним шляхом усього необхідного окупаційному угрупованню в Криму, особливо в ситуації, коли поромні перевезення через блокування переправи стали неможливими, - зауважив оглядач журналу Defense Express, капітан I рангу у відставці Володимир Заблоцький.
"Якщо міст буде повністю зруйновано, то нехай так і буде. Проте, на жаль, автомобільна частина Керченського мосту все ще функціонує, хоча це відбувається з великими труднощами і постійними перекриттями. Противник скупчує в цьому районі всі наявні засоби протиповітряної оборони. Вони фактично не мають іншого вибору, адже після знищення поромів і, що особливо важливо, блокування підходів до переправи через те, що в протоці затонув залізничний пором Кавказ, новий пором вони не можуть доставити. Витягти затонулий пором - це складний і тривалий процес", - зазначив він в інтерв'ю OBOZ.ua.
А інше "плече", що залучене для постачання усього необхідного для військового угруповання, - це залізниця з Ростова на Маріуполь і Мелітополь. Та до Криму вона не доходить, отже угруповання в Криму та інша інфраструктура залишаються на "голодному пайку", - додав Заблоцький.
Чому ж міст поступово руйнується сам по собі? Згідно з даними Заблоцького, під час першої спроби його знищення була проведена надзвичайно складна та успішна операція, спрямована на його тривале виведення з експлуатації.
Перед вибухом на автомобільній ділянці був уражений ешелон, який з незрозумілих причин стояв прямо навпроти місця, де стався вибух. Уламки, що розлетілися внаслідок вибуху, пошкодили кілька цистерн, які повністю згоріли. Пальне, яке витікало, стікало вниз і займалося навіть не на залізничних рейках, а на опорах мосту, зазначив експерт.
"Це свідчить про те, що конструкція зазнала впливу високих температур, через що її підтримуючі властивості значно знизилися. Таким чином, хоча зовні вона виглядає цілою, насправді вона вже не здатна витримувати попереднє навантаження. Структура металу порушена. Щоб здійснити ремонт, необхідно розібрати конструкцію, що є досить складним завданням. Ферми були виготовлені на суднобудівних верфях, після чого піднімалися за допомогою домкратів і закріплювалися. Отже, щоб вирішити цю проблему, доведеться повністю демонтувати стару конструкцію та встановити нову. Якщо спробувати розібрати її на місці, це може призвести до її руйнування, адже вона витримує величезні навантаження. Є ризик, що вона обвалиться і заблокує фарватер Керченської протоки", - зазначив він.
Чи продовжимо ми все ж таки руйнувати цей критично важливий для росіян міст, чи будемо вичікувати, поки він остаточно не зруйнується? Безперечно, цей процес можна активізувати в будь-який момент.
Військовий аналітик Петро Черник зазначив, що Україна активно збирає озброєння для можливого удару по Керченському мосту. Він також висловив припущення, які саме засоби можуть бути використані, щоб російська система протиповітряної оборони не змогла запобігти атаці на цю стратегічну споруду.
"У випадку масованого ракетного удару з використанням змішаного циклу - балістичних ракет, ATACMS, які розвивають швидкість до 5400 км/год, немає жодних переконливих свідчень того, що їх вдалося знищити. Також йдеться про Storm Shadow та значні загони безпілотників. Коли кількість одиниць досягне 100-150, Кримський міст не зможе врятувати ситуацію. Проте важливо зазначити, що для такого обсягу озброєння потрібен час для накопичення. Саме тому поки що не завдаємо ударів, оскільки необхідна кількість ще не зібрана", - зазначив він у коментарі для УНІАН.
