Польська громадянка подала запит до української влади щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.

Частина польського населення вважає, що Україна не зможе вступити в ЄС, поки не розв'яже питання Волинської трагедії

Кароліна Романовська, керівниця Товариства польсько-українського примирення, стала однією з перших громадян Польщі, яка звернулася з приватним запитом до президента Володимира Зеленського щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Про це повідомило видання Onet у понеділок, 2 вересня.

Згідно з інформацією видання, Романовська звернулася до президента України та Українського інституту національної пам'яті з проханням про гідне поховання 18 осіб, включаючи її рідних, убитих у селі Угли на нинішній Рівненщині. Вона вважає, що вирішення волинського питання є єдиним способом позбавити Росію "пропагандистського палива". Романовська наголосила, що польський уряд і Польський інститут національної пам'яті вже робили подібні запити, але отримували відмову.

"У моїй родині ніколи не було ненависті до українського народу. Як тільки у 2022 році почалася війна, ми одразу ж кинулися допомагати й донині стоїмо на боці України. Ми знаємо, що УПА в 1940-х роках становила лише невеликий відсоток від усього українського населення", - сказала Романовська.

На думку очільниці Товариства польсько-українського примирення, необхідно формувати нові стосунки між Польщею та Україною, базуючись на правді. Це питання є вкрай важливим для поляків, хоча вони розуміють, що "діти не несуть відповідальності за провини своїх батьків".

Нещодавно під час панельної дискусії "Польща майбутнього" спалахнув конфлікт за участі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та його польського колеги Радослава Сікорського. У ході обговорення Дмитру Кулебі було поставлено питання про терміни, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. У відповідь український міністр нагадав, що зустріч проходить у місті Ольштин, куди українське населення було переселено у 1947 році в рамках операції "Вісла".

У відповідь прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував заяву Дмитра Кулеби та приєднався до слів міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, який в липні заявив, що Україна не зможе вступити в ЄС, поки не виконає умову, пов'язану з історичним питанням Волинської трагедії. Згодом у МЗС України уточнили, що глава відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі.

У вересні 2023 року ZAXID.NET повідомив, що Польща розпочала ексгумацію жертв Волинської трагедії. До цього з 2017 року діяла заборона на ексгумацію польських жертв, яка була запроваджена у відповідь на демонтаж пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті. У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв зняти цю заборону, і того ж року перші пошукові роботи відбулись у Львові. Українська сторона поставила умовою видачі наступних дозволів відновлення пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі, неподалік кордону з Україною. Зруйновану надмогильну плиту відновили, але без перелічення імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.

Волинська трагедія 1943-44 років являла собою взаємні масові вбивства українців та поляків на Волині під час Другої світової війни. За оцінками різних істориків, включаючи польських, кількість загиблих серед місцевих поляків варіюється від 30 до 70 тисяч осіб, тоді як офіційна статистика Варшави наводить цифру у 100 тисяч. Кількість українських жертв оцінюється в межах від 5 тисяч до понад 20 тисяч. У Польщі ці події вважають "геноцидом", тоді як в Україні їх називають "трагедією" і закликають до взаємного прощення та примирення між націями.