Колишній міністр закордонних справ Польщі висловив незадоволення політикою Варшави, назвавши її "гієнічною" стосовно України.
Яцек Чапутович, який обіймав посаду міністра закордонних справ Польщі в період з 2018 по 2020 рік, висловив незадоволення стратегією уряду Дональда Туска щодо України, охарактеризувавши її як "гієнічну політику".
За інформацією "Європейської правди", стаття Чапутовича, який тепер є професором Варшавського університету, була опублікована у виданні Rzeczpospolita під назвою "Політика гієни почувається комфортно".
"Коли рік тому я описував зовнішню політику "ПіС" щодо України і теми Волині як "політику гієни", я не очікував, що за нового уряду вона здобуде статус державної політики. Те, що раніше було ганебним, стало нібито проявом політичного реалізму", - заявив ексглава МЗС Польщі.
Чапутович зауважив, що якщо раніше заяви були на рівні заступника міністра закордонних справ, то тепер від самого прем'єра Туска і віцепрем'єра Косіняка-Камиша пролунали заяви, що без вирішення історичних суперечок з Польщею Україна може мати проблеми зі вступом до ЄС.
Ексміністр роз'яснив, що термін "політика гієни" стосується спроб експлуатувати слабкості супротивника задля досягнення власних цілей. Він нагадав про події 1938 року, коли Польща, використовуючи Мюнхенську угоду, змусила Чехословаччину віддати Заолжя, а вже через рік сама стала жертвою нападу нацистської Німеччини.
"Дії гієни можуть дати перевагу ведмедю - давайте сподіватися, що нам не доведеться зіткнутися з ним лицем до лиця, і молитися, щоб інші не застосували таку політику до нас", - дорікнув Чапутович.
Яцек Чапутович заступився за вже ексміністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, зазначивши, що його висловлювання - що спричинило шквал критики у Польщі - було невдалим, проте тоді ж він сказав, що Україна готова дати дозвіл на ексгумації, та що загалом Кулеба як міністр був відкритим до діалогу з Варшавою і намагався акцентувати на тому, що об'єднує обидві країни.
"Україна очікує, що Польща буде застосовувати принцип взаємності та поважати могили українців. Хіба у таких очікуваннях є щось осудливе? Чи можна виправдовувати руйнування українських поховань злочинами вояків УПА на Волині?", - запитує Чапутович.
Він підкреслив, що ключова вимога України є добре відомою — це повне відновлення знищеного пам'ятника українським солдатам у Монастирі, включаючи список імен, про який під час реставраційних робіт "не згадали".
Чапутович нагадав, що на Північному кладовищі у Варшаві є ділянка з похованнями німецьких військових, де вказані їхні імена, і в цьому контексті було б дивно відмовляти Україні у праві добиватися цього для своїх вояків.
Існує переконання, що Київ не наважиться на ексгумацію поляків, оскільки це могло б поставити під загрозу націоналістичні принципи УПА. Проте, можливо, настав момент відновити пам'ятник у Монастирі в його первісному вигляді і запитати: "Перевіряємо?" – зазначає Яцек Чапутович.
Читайте також в інтерв'ю "ЄвроПравді" погляди з України та Польщі на новий виток історичних суперечок між країнами.
