Чому Азербайджан може зазнати такої ж долі, як Росія в Раді Європи?

Рада Європи, схоже, рухається до виключення з її складу Азербайджану.

Наразі неясно, як швидко це станеться і за яким сценарієм. Утім, дебати в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що відбулися цього тижня, показали, що проти Баку об'єдналася більшість європейських гравців. Та й азербайджанська влада грає на підвищення ставок.

Міністерство закордонних справ цієї держави навмисно ускладнює можливість її інтеграції до Ради Європи.

Детальніше про ситуацію, що склалася, можна дізнатися зі статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка під назвою "Європа втрачає Азербайджан: як у Страсбурзі готують санкції проти режиму Ільхама Алієва". Нижче подано її короткий зміст.

Конфлікт між Страсбургом і Баку набрав оберти десять місяців тому, коли азербайджанська влада рішуче відмовилася запросити місію Парламентської асамблеї Ради Європи для спостереження за президентськими виборами, що відбулися у лютому. Азербайджан, будучи членом Ради Європи та під моніторингом, мала зобов'язання це зробити.

На січневій сесії Асамблея ухвалила рішення про загрозу політичних обмежень для Азербайджану, на що азербайджанці відповіли ескалацією конфлікту, ускладнюючи можливість досягнення компромісу. Цю ситуацію докладно висвітлила "ЄвроПравда" у статті, що описує, як ПАРЄ розпочала "війну" з Алієвим, слідуючи російській моделі.

В результаті емоційних обговорень, ПАРЄ ухвалила рішення про застосування найсуворішого покарання - відмовилася визнавати повноваження депутатів з Азербайджану на 2024 рік.

В останні дні серпня Міністерство закордонних справ Азербайджану несподівано оприлюднило заяву, в якій повідомило про введення санкцій проти всіх європейських депутатів, що в січні на сесії асамблеї (тобто сім місяців тому) підтримали ініціативу щодо санкцій проти Азербайджану.

Причому цей чорний список був запроваджений ще у січні, і одного парламентарія навіть розвернули на кордоні.

Ці демонстративно конфліктні кроки азербайджанської влади загострили сприйняття ситуації в країні загалом. А вона останнім часом теж почала різко погіршуватися.

Хоча юридично питання полягає в відмові запросити представників ПАРЄ на вибори, насправді більш значущим є те, що вибори в Азербайджані, які вже не відзначалися демократичністю, перетворилися на ще більш очевидний фарс.

Проте справжня причина, чому парламентарії не прагнуть впроваджувати суворі санкції проти Азербайджану, полягає не в тому, що ця країна втратила навіть базові демократичні стандарти (це сталося вже досить давно), а в її відкритих діях, які ігнорують вимоги Ради Європи та її встановлені норми.

Німецький політик Франк Шваббе застеріг, що без адекватного покарання для Азербайджану Рада Європи ризикує зіткнутися з негативними наслідками, які можуть мати ланцюговий характер.

Наступний раунд цієї суперечки має відбутися наприкінці січня 2025 року: тоді Азербайджан отримає право повернутися до роботи в ПАРЄ, подати новий склад делегації. І від того, як саме він реагуватиме на звинувачення у свій бік, від його налаштованості на діалог або на конфлікт, залежить подальший розвиток цієї історії.

Однак навряд чи хтось серйозно вважає, що після свідомого загострення цього року в Баку можливе повернення до нормальної співпраці, ліквідація чорного списку європейських політиків та відновлення моніторингових процесів тощо.

Ірландець Пол Гаван безпосередньо висловив пропозицію щодо запровадження спеціальної процедури, що передбачає призупинення членства або навіть виключення порушника з організації, якщо він не бажає виправити свої дії.

Раніше ыз ПАРЄ виключили Білорусь і, звісно ж, Росію.