Блокування веб-сайтів в Індії: єдина міра для всіх.
[Всі гіперпосилання в даному тексті подані англійською, якщо не зазначено інакше].
Ця стаття входить до складу проєкту Data Narratives ["Розповіді з даними"], який реалізується за методологією Civic Media Observatory [можна вільно перекласти як "Спостереження за впливом медіа на суспільство"]. Основною метою проєкту є вивчення та аналіз дискурсу, пов'язаного з використанням даних для управлінських, контрольних і політичних цілей у таких країнах, як Сальвадор, Бразилія, Туреччина, Судан і Індія. Додаткову інформацію про проєкт, а також доступ до нашого публічного набору даних для глибшого аналізу матеріалів, наведених у статті нижче, можна знайти тут.
У останні роки уряд Індії активно розширює свій вплив на цифровий простір, застосовуючи блокування вебсайтів як важливий інструмент своєї політики. Згідно з доповіддю організації Geeks for Geeks, що займається захистом цифрових прав і була оновлена в березні 2024 року, в період з 2015 по 2023 рік було заблоковано 55 607 вебресурсів. Приблизно 48% з цих сайтів підпадали під дію Закону про інформаційні технології. Серед заблокованих платформ опинилися незалежні новинні ресурси, сайти, що слідкують за мовою ворожнечі, а також стримінгові сервіси.
Широке впровадження заходів щодо блокування вебсайтів викликає серйозні побоювання, особливо в умовах, коли чинні закони дозволяють уряду не пояснювати причини заборони. Цей закон надає владі право блокувати будь-який контент, що може негативно вплинути на свободу слова та вираження думок, зокрема, коли під прицілом опиняються незалежні новинні ресурси. Крім того, повноваження щодо блокування вебсайтів, які до 2021 року були виключно у Міністерства електронних та інформаційних технологій, тепер також належать Міністерству інформації та радіомовлення. Це свідчить про те, що контроль держави над інтернет-простором продовжує розширюватися.
Діючі закони Індії, зокрема стаття 69A Закону про інформаційні технології, надають урядові право закривати веб-сайти з метою захисту національного суверенітету та територіальної цілісності країни, забезпечення безпеки та оборони, підтримки дружніх відносин з іншими державами, а також для збереження громадського порядку та запобігання підбурюванню до злочинів. Проте, тлумачення цих умов в індійській правовій системі є досить неоднозначними, що відкриває можливості для їх широкого трактування. Додатково, правило 16 Правил блокування 2009 року дозволяє уряду зберігати причини блокування в таємниці, якщо він стверджує, що такі дії є необхідними для національної безпеки. Це означає, що уряд не зобов'язаний повідомляти, які саме веб-сайти були заблоковані, а також причини цього рішення. У зв'язку з цим, хоча активісти громадянського суспільства й намагалися отримати інформацію про рішення уряду щодо блокування через запити згідно з Законом про інформацію, значна частина таких запитів залишилася без відповіді. Оскільки причини блокування не розкриваються заздалегідь, довести відповідальність уряду за ці дії стає вкрай складно. Хоча рішення про блокування можна оскаржити в судовому порядку, повернути доступ до заблокованого ресурсу можна лише через тривалі судові процеси.
Дослідження, здійснене в рамках ініціативи Data Governance Observatory, виявило, що ресурси, такі як Hindutva Watch, India Hate Lab і Kashmirwalla, стали жертвами таємних указів про блокування. Конфіденційність цих указів надає урядові стратегічні переваги, адже він може надсилати повідомлення про видалення контенту ресурсам, які представляють незгодні думки. Розуміння того, що уряд не підлягає негайній відповідальності за ці блокування без тривалих юридичних процедур, створює атмосферу страху для представників меншин, які намагаються висловити свою критику на адресу влади або індійської держави.
Наприклад, у випадку блокування новинного сайту Kashmirwalla, який функціонує в Кашмірі та висвітлює актуальні проблеми регіону Джамму та Кашміру, ресурс було видалено без належного попередження. Це рішення викликало обурення серед численних журналістських організацій та представників громадського суспільства, які різко засудили дії уряду. Вони підкреслили, що блокування сайту Kashmirwalla без чітких пояснень завдало серйозного удару по можливостях представлення голосів з Кашміру, регіону, що залишається напруженим і сповненим конфліктів в Індії, де вже стало звичним відключення інтернету. Висловлюючи своє незадоволення, такі організації, як Комітет захисту журналістів, Мережа жінок у медіа в Індії та Гільдія редакторів Індії, акцентували увагу на тому, що закриття сайтів, що відображають альтернативні погляди, стало стійким трендом, який стримує вільне висловлення думок і перспектив, що відрізняються від офіційної позиції влади.
Незважаючи на те, що законодавство в сфері інформаційних технологій та правила блокування передбачають певні обмеження щодо невикриття причин блокування, уряд Індії продовжує активно застосовувати ці розпорядження для впровадження суворих регуляцій в онлайн-середовищі.
Окрім переслідування дисидентських думок і новинних ресурсів, уряд також намагається закрити такі сайти, як Dowry Calculator ("Калькулятор приданого"), який є сатиричним проектом, спрямованим на підвищення обізнаності про проблему приданого. Коли власник цього сайту оскаржив рішення урядових органів, суд зобов'язав міністерство пояснити причини блокування. У відповідь уряд підтвердив своє рішення, стверджуючи, що сайт може спонукати людей до злочинних дій, вважаючи його потенційно небезпечним. Проте жодні докази того, що через цей ресурс були скоєні правопорушення, не були надані. Блокування Dowry Calculator ілюструє, як уряд може приймати рішення про заборону без належних юридичних підстав, а також свідчить про зростаючу нетерпимість навіть до сатиричних матеріалів.
Уряд продовжує активно блокувати різноманітні вебресурси — від новинних до сатиричних, включаючи й стримінгові платформи, під приводом поширення непристойного контенту. Хоча визначення непристойності є складним питанням, а суди використовують спеціалізовані юридичні критерії для оцінки змісту, адміністрація ухвалює рішення про блокування без застосування цих тестів. Відсутність чітких критеріїв для визначення непристойності лише підкреслює бажання уряду продемонструвати свою силу у регулюванні онлайн-простору. Блокування стримінгових сервісів сталося після того, як міністр інформації та радіомовлення надіслав попередження про необхідність припинення трансляції непристойного контенту. Це попередження, а також подальші дії з блокування, сигналізують про те, що невиконання вимог уряду призведе до закриття або видалення вебсайтів. У контексті нових норм, що плануються в законопроєкті про трансляції, такі дії ще більше поглиблюють відчуття невпевненості та тиску серед творчих професіоналів, які вже стикаються з проблемою самоцензури через можливі наслідки нових правил.
Чи то через блокування новинних вебсайтів, чи сатиричного вираження поглядів, чи стримінгових сайтів, дії уряду вказуються авторам і журналістам, що він залишається великою силою, завжди готовою втручатися в онлайн-простір.
Дослідження Data Governance Observatory виявило, що, коли причини блокування вебсайтів залишаються невідомими, публікації та організації з правим ухилом починають формувати власні теорії про можливі мотиви цього. Наприклад, блокування сайту Kashmirwalla було інтерпретовано як превентивний захід з боку уряду, спрямований на придушення ісламської пропаганди. Це підкреслює, як у контексті блокування інтернет-ресурсів виникають наративи, що підтримуються індуїстськими групами, що, в свою чергу, посилює вже існуючу поляризацію в суспільстві, де голоси дисидентів піддаються інституційному тиску.
Навіть щодо блокування стримінгових сайтів є згода, що це допоможе зменшити непристойність онлайн; проте цей наратив знову приховує той факт, що так просувається тренд урядової цензури. Підтримка у справі блокування вебсайтів легітимізує дії уряду в загальнонародному розумінні, відвертаючи увагу від факту необхідності дотримання належних правових процедур у діях уряду.
